розглянула в судовому засіданні у м. Києві 14 серпня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1, захисника засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом як судом першої інстанції, на вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Цим вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, уродженця та мешканця м. Керчі Автономної Республіки Крим, раніше не судимого,

- за п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю;

- за ч. 2 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 187 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю;

- за ч. 4 ст. 187 КК України на чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю;

- за ст. 304 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання - довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю;

- за п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на чотирнадцять років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 187 КК України на дванадцять років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 визначено остаточне покарання - чотирнадцять років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілих: ОСОБА_4 - 1252,50 гривень, ОСОБА_5 - 1300 гривень, ОСОБА_6 - 1080 гривень, ОСОБА_7 - 695 гривень, ОСОБА_8 - 600 гривень, ОСОБА_9 - 120 гривень, ОСОБА_10 - 2025 гривень, ОСОБА_11 - 1624 гривні, ОСОБА_12 - 1589 гривень, ОСОБА_13 - 213 гривень, ОСОБА_14 - 8611,94 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, та 250 000 гривень моральної шкоди.

Крім того, постановлено стягнути з законного представника засудженого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_13 213 гривень, ОСОБА_14 - 7611,94 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 гривень моральної шкоди.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні таких злочинів.

15 вересня 2005 року, приблизно о 10-й годині, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою з невстановленими особами, на вулиці Горького в м. Керчі, підійшли до володільця автомобіля "Волга", р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_4 і попрохали відвезти їх на пляж "Молодіжний", де в безлюдному місці, застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоров'я потерпілого, заволоділи його майном на загальну суму 1 247,50 гривень.

1 червня 2007 року, приблизно о 12-й годині, ОСОБА_1, таємно викрав з палати № 15 лор- відділення лікарні ТМВ № 3 м. Керчі майно потерпілої ОСОБА_5 на загальну суму 1 300 гривень.

4 червня 2007 року, приблизно о 12-й годині 15 хвилин, ОСОБА_1 таємно викрав з роздягальні операційного блоку онкологічного диспансеру цієї ж лікарні майно потерпілих ОСОБА_6 на загальну суму 1080 гривень, ОСОБА_7 на загальну суму 695 гривень та ОСОБА_8 на суму 600 гривень.

15 червня 2007 року, приблизно о 17-й годині, ОСОБА_1 таємно викрав з цеху бази механізації м. Керчі майно потерпілого ОСОБА_15 на загальну суму 1 800 гривень.

23 червня 2007 року, приблизно о 18-й годині, ОСОБА_1, перебуваючи в магазині "Тиритака" в м. Керчі таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_9 на загальну суму 1 420 гривень.

24 липня 2007 року, приблизно о 20-й годині, перебуваючи біля літнього майданчика бару "Апельсин в м. Керчі, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_10 на загальну суму 1 925 гривень.

27 липня 2007 року, приблизно о 15-й годині 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи на території пляжу, розташованого в пансіонаті "Київ" м. Керчі, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_11, на загальну суму 1 624 гривень.

18 серпня 2007 року, приблизно о 21-й годині, ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні магазину "Сільпо" м. Керчі, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_12, на загальну суму 1 589 гривень.

Наприкінці вересня 2007 року ввечері ОСОБА_1, ОСОБА_2 та невстановлена особа, за попередньою змовою між собою, перебуваючи на вулиці Тополєвій міста Сімферополя, з метою заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілого, вчинили напад на ОСОБА_13 та заволоділи його майном на суму 426 гривень.

13 жовтня 2007 року, приблизно о 20-й годині 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в квартирі АДРЕСА_1, вступив у злочинну змову з неповнолітнім ОСОБА_2 на вчинення розбою та умисного вбивства ОСОБА_16 і ОСОБА_17

Згідно з розробленим планом ОСОБА_2 під приводом здачі металобрухту повинен був проникнути до квартири потерпілих, ударами обуха сокири по голові позбавити їх свідомості, після чого впустити у помешкання ОСОБА_1 та разом із ним заволодіти майном ОСОБА_16. Для реалізації цього злочинного наміру ОСОБА_1 дав ОСОБА_2 сокиру, що зберігалася на балконі, а сам взяв кухонний ніж, сховавши його в правий рукав одягнутої на ньому спортивної куртки. Сокиру ОСОБА_2 сховав під спортивну кофту, засунувши топорище за ремінь своїх брюк. Для імітації здачі металобрухту ОСОБА_2 взяв алюмінієву кварту.

Цього ж дня, приблизно о 21-й годині ОСОБА_1 і ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшли до квартири АДРЕСА_2, де мешкало подружжя ОСОБА_16. На дзвінок ОСОБА_2 двері квартири відчинив ОСОБА_16, який погодився прийняти запропоновану кварту за металобрухт і впустив ОСОБА_2 до помешкання, де знаходилась і ОСОБА_17 Діставши сокиру, ОСОБА_2 завдав її обухом удару по голові ОСОБА_16, від чого той знепритомнів і впав на підлогу. Після цього ОСОБА_2 завдав двох ударів обухом сокири по голові ОСОБА_17, яка також знепритомніла і впала. ОСОБА_2 відчинив вхідні двері й впустив у квартиру ОСОБА_1, де вони разом заволоділи майном потерпілих на загальну суму 5 330 гривень.

Коли ОСОБА_16 отямився, ОСОБА_1 завдав йому трьох ударів принесеним із собою ножем, а ОСОБА_2 - удару обухом сокири по голові. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_16 помер.

Через деякий час опритомніла ОСОБА_17 і підвелася з підлоги. Тоді ОСОБА_1, діючи за раніше розробленим планом, умисно завдав потерпілій трьох ударів кухонним ножем. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_17 померла.

Після вчинення цього злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_2, заволодівши майном потерпілих, зникли з місця події.

Крім того, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 є неповнолітнім, умисно, з метою викликати в нього прагнення взяти участь у вчиненні злочинів, шляхом психічного впливу у виді умовляння, втягнув ОСОБА_2 у злочинну діяльність за вищевикладених обставин.

Прокурор у касаційному поданні зазначає, що ОСОБА_2 за ч.4 ст. 187 КК України призначено покарання з порушенням вимог ст. 102 КК України. Просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_2 змінити, призначивши йому за ч. 4 ст. 187 КК України покарання з урахуванням вимог ст. 102 КК України.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону. Зокрема, ОСОБА_1 стверджує, що інкримінованих йому крадіжок та розбою щодо ОСОБА_13 він не вчиняв. Крім того, зазначає, що умислу на вбивство подружжя ОСОБА_16 у нього не було. Просить вирок апеляційного суду щодо нього скасувати, а справу - направити на нове розслідування.

Захисник засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у касаційній скарзі посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону. Зокрема захисник стверджує, що ОСОБА_2 вчиняв злочини під впливом ОСОБА_1 Зазначає захисник і про те, що його підзахисний не мав умислу на позбавлення життя ОСОБА_16, а вбивство обох потерпілих вчинив ОСОБА_1 На думку захисника, суд призначив ОСОБА_2 надмірно суворе покарання та неправильно розв'язав цивільний позов. Просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_2 змінити - справу в частині його засудження за п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України. Також просить перекваліфікувати дії засудженого з ч. 4 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 187 КК України, призначивши йому покарання не пов'язане з позбавлення волі та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_14 про відшкодування шкоди.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу; міркування прокурора, який підтримав касаційне подання та заперечував проти задоволення касаційних скарг; перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у скаргах та поданні доводи, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню, касаційна скарга захисника ОСОБА_3 - частковому задоволенню, а касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні ними зазначених у вироку злочинів відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами і є обґрунтованим.

Як під час досудового слідства так і в судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у вчиненні нападів з метою заволодіння майном ОСОБА_4 та ОСОБА_13, крадіжок майна ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_2 визнав себе винним у вчиненні нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_13

Винність засуджених у вчиненні цих злочинів підтверджується даними протоколів їх явок з повинною, протоколів відтворення обстановки і обставин події, показаннями потерпілих та іншими наведеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку.

Дії ОСОБА_1 в цій частині обвинувачення правильно кваліфіковані за ч.2, ч.3 ст. 185 та ч.2 ст. 187 КК України, а ОСОБА_2 - за ч.2 ст. 187 КК України.

Не викликає сумніву у колегії суддів і правильність висновку апеляційного суду про доведеність винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні протиправних дій щодо подружжя ОСОБА_16.

Засуджені під час досудового слідства і в судовому засіданні, хоча й применшували свою роль у вчиненні цього злочину, проте не заперечували, що домов ились заволодіти майном потерпілих шляхом розбійного нападу на них, стверджували, що для реалізації свого наміру ОСОБА_1 взяв ножа, а ОСОБА_2 - сокиру. ОСОБА_2 визнавав, що обухом сокири завдавав удари по голові ОСОБА_16 та ОСОБА_17, а ОСОБА_1 зазначав, що саме він завдав удари ножем у життєво важливі органи потерпілих. Визнали засуджені й те, що вони заволоділи майном подружжя ОСОБА_16.

За показаннями потерпілого ОСОБА_14, коли він заїхавши до батьків, відчинив двері їх квартири, побачив закривавлених батька і матір, які були без ознак життя.

Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 стверджували, що 13 жовтня 2007 року ввечері до них додому прийшов ОСОБА_1, одяг якого був у крові, і попросив випрати цей одяг.

Згідно з даними протоколу огляду місця події за місцем мешкання подружжя ОСОБА_16 були виявлені трупи ОСОБА_16 та ОСОБА_17 з ознаками насильницької смерті. Тут же була виявлена сокира зі слідами, схожими на кров( т.1 а.с. 32-35).

При відтворенні обстановки і обставин події ОСОБА_1 та ОСОБА_2 детально розповіли про обставини вчиненого щодо подружжя ОСОБА_16 злочину (т.1, а.с. 216-223, т.2, а.с. 15-27).

За висновком судово-медичної експертизи № 833 виявлена на трупі ОСОБА_16 відкрита проникаюча черепно-мозкова травма у виді численних переломів склепіння і основи черепа з розривом твердої мозкової оболонки, крововиливів під оболонки головного мозку має ознаки тяжкого тілесного ушкодження і перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого. Проникаюче колото-різане поранення з пошкодженням великого сальника і тіла шлунка, яке також виявлено на трупі ОСОБА_16 також є тяжким тілесним ушкодженням, небезпечним для життя в момент його заподіяння (т.2, а.с. 176-191).

Як видно з висновку судово-медичної експертизи № 832, причиною смерті ОСОБА_17 стало проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з пошкодженням легені, перикарда і серця з розвитком масивної зовнішньої і внутрішньої кровотечі, що потягло за собою розвиток гострого малокрів"я внутрішніх органів. На трупі ОСОБА_17 також виявлені інші колото-різані поранення, а також забиті рани правої лобної області та лівої тім'яної області (т.2, а.с. 162-169).

Суд дав належну оцінку цим та іншим доказам і обґрунтовано визнав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винними в умисному вбивстві двох осіб, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб і правильно кваліфікував дії засуджених за п.п. 1,6,12 ч.2 ст. 115 КК України.

Не викликає сумніву й правильність кваліфікації протиправних дій засуджених щодо ОСОБА_16 та ОСОБА_17 за ч.4 ст. 187 КК України, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у житло.

Висновок апеляційного суду про винність ОСОБА_1 у втягненні неповнолітнього ОСОБА_2 у злочинну діяльність підтверджується показаннями обох засуджених та іншими доказами, яким суд у вироку дав належну оцінку. Дії ОСОБА_1 у цій частині правильно кваліфіковані за ст. 304 КК України.

У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, проведені необхідні експертизи, встановлена роль кожного із засуджених у вчиненні злочинів, належним чином з'ясовані обставини, що характеризують об'єкт і об'єктивну сторону злочинів, допитані всі особи, показання яких мають істотне значення для справи. Тому колегія суддів вважає, що доводи скарг невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту досудового і судового слідства є безпідставними.

Як видно з матеріалів справи, вчиняючи злочинні дії щодо подружжя ОСОБА_16, засуджені діяли з єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілих життя, і кожен із них виконав частину того обсягу дій, який був необхідний для реалізації цього умислу. Кваліфікуючи дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у цій частині, суд виходив із сукупності всіх обставин вчиненого діяння з урахуванням способу, знарядь злочину, кількості, характеру і локалізації тілесних ушкоджень. Тому колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційних скарг про відсутність у засуджених умислу на позбавлення потерпілих життя.

Покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, а тому підстав вважати це покарання надмірно суворим, про що йдеться у касаційних скаргах, колегія суддів не вбачає.

Заявлені у справі цивільні позови розв'язані відповідно до вимог ст. 328 КПК України.

Разом із тим, призначивши ОСОБА_2 за ч.4 ст. 187 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк дванадцять років, апеляційний суд не врахував вимог ч.3 ст. 102 КК України, згідно з якою неповнолітньому за особливо тяжкий злочин призначається покарання на строк не більше десяти років, а тому вирок у цій частині підлягає зміні.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9 квітня 2008 року щодо нього без зміни.

Касаційне подання прокурора задовольнити, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Цей же вирок щодо ОСОБА_2 змінити.

Знизити ОСОБА_2 міру покарання за ч.4 ст. 187 КК України до десяти років позбавлення волі та вважати його засудженим за сукупністю злочинів, передбачених п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України на чотирнадцять років позбавлення волі.

г оловуючого	Кравченка К.Т.,
с уддів	Кривенди О.В., Пошви Б.М.,
за участю : прокурора засудженого	Волошиної Т.Г. ОСОБА_1