Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ " 12 " серпня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженогоОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_2 на судові рішення відносноОСОБА_1.

Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 5 червня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, працюючий слюсарем,

не має судимості,

засуджений за ст. 121 ч.1 КК України на 5 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути зОСОБА_1:

- на користь міської лікарні імені Леніна м.Слов'янськ Донецької області відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 1 148 грн. 22 коп.;

- на користь потерпілого ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2 201 грн. 78 коп. та моральної шкоди в сумі 10 000 грн..

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 27 листопада 2007 року вирок щодоОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 3 травня 2006 року приблизно о 17 годині біля двору будинку АДРЕСА_1, де він мешкає, на ґрунті особистих неприязних стосунків між ним і ОСОБА_3, умисно завдав останньому кількох ударів обухом сокири по плечу та голові, заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження, а також тяжке тілесне ушкодження у вигляді забійної рани лобної області, відкритого вдавленого перелому лобної кістки, що є небезпечним для життя в момент заподіяння.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1 заперечує висновки місцевого й апеляційного судів, наполягає на тому, що він захищав свого сина від нападу потерпілого ОСОБА_3 і свідка ОСОБА_4, які були нетверезі та удвох били його сина, що в нього не було жодних стосунків із потерпілим, а його дії мають ознаки необхідної оборони або перевищення її меж. Засуджений просить скасувати судові рішення і закрити справу за недоведеністю його вини у вчиненні злочину.

- захисник ОСОБА_2 теж посилається на неправильне встановлення мотиву злочину, на однобічність і неповноту слідства і суду, які не взяли до уваги дані про особи потерпілого ОСОБА_3 і свідка ОСОБА_4, свідчення яких непослідовні та суперечливі. Захисник наполягає на тому, що ОСОБА_1 біля свого помешкання захищав свого сина від хуліганського нападу нетверезих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, що його дії підпадають під поняття необхідної оборони або перевищення її меж, і просить судові рішення скасувати і закрити справу за недоведеністю вини ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка заперечила проти задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засудженого і його захисника задоволенню не підлягають.

ТвердженняОСОБА_1 про те, що він захищав свого сина від нападу потерпілого ОСОБА_3 і свідка ОСОБА_4, які в нетверезому стані удвох били його сина ОСОБА_5, були перевірені в ході досудового слідства і не знайшли підтвердження. У матеріалах кримінальної справи міститься постанова слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.ст. 126 ч.1, 296 КК України проти ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за відсутністю в діяннях складу злочину.

У матеріалах справи відсутні достовірні дані про те, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 дійсно посягали на законні інтереси свідка ОСОБА_5 чи завдали йому фізичної шкоди. Колегія суддів вважає, що діїОСОБА_1 вірно кваліфіковані судом за ст. 121 ч.1 КК України і підстави для кваліфікації його діянь за ст. 124 КК України відсутні.

Інших доводів, які би свідчили про неправильне застосування судами кримінального закону чи про істотне порушення кримінально-процесуального закону, яке б перешкодило постановити законне і обґрунтоване судове рішення, у касаційних скаргах не зазначено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України,

касаційні скарги засудженогоОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 5 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 27 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1- без зміни.