Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 7 серпня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами потерпілої ОСОБА_1. та захисника ОСОБА_2 на вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 травня 2008 року щодо ОСОБА_3

Вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя від 14 лютого 2008 року

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця селища Ворзель Київської області, мешканця м. Ірпінь Київської області, не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1. 15 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Вироком Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 травня 2008 року вирок місцевого суду в частині призначення ОСОБА_3. покарання скасовано та призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК України - три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 17 вересня 2007 року, приблизно о 10-й годині 50 хвилин, перебуваючи у хворобливому стані, керував автомобілем "ДЕУ Ланос" р.н. НОМЕР_1. Рухаючись у крайньому лівому ряду автодороги Красноперекопськ - Сімферополь в селищі Комсомольське м. Сімферополя, при під'їзді до пішохідного переходу, не вжив заходів для зупинки свого автомобіля вслід за іншими транспортними засобами, що зупинилися перед цим переходом, та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, смертельно травмувавши її.

У своїй касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1. зазначає, що засуджений є тяжко хворою інсулінозалежною людиною, він повністю відшкодував витрати на поховання ОСОБА_4. та заподіяну шкоду в сумі 65 000 гривень. Потерпіла вказує, що з урахуванням цих обставин, а також того, що ОСОБА_3. щиро розкаявся у вчиненому, призначене йому апеляційним судом покарання є надмірно суворим. Просить змінити вирок щодо засудженого та призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

У касаційній скарзі захисника ОСОБА_2 також йдеться про надмірну суворість призначеного ОСОБА_3. покарання. Захисник твердить, що засуджений, який страждає на тяжку форму цукрового діабету, добровільно відшкодував завдану злочином шкоду, щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується за місцем роботи і мешкання, що дає підстави для призначення йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України; пояснення захисника ОСОБА_2, яка підтримала свою касаційну скаргу; думку прокурора, який просив задовольнити касаційні скарги захисника та потерпілої; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, є обґрунтованим і не оспорюється ні захисником ні потерпілою.

Кваліфікація дій засудженого за ч.2 ст. 286 КК України є правильною, що також не оспорюється касаторами.

Разом із тим, колегія суддів вважає, що доводи касаційних скарг захисника та потерпілої щодо надмірної суворості призначеного ОСОБА_3. покарання заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_3. раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував потерпілій ОСОБА_1. завдану злочином матеріальну і моральну шкоду в сумі 65 000 гривень. Крім того, засуджений страждає на тяжку форму цукрового діабету і є інсулінозалежним хворим. З урахуванням поведінки ОСОБА_3 після вчинення злочину та стану його здоров'я потерпіла ОСОБА_1. просила як суд першої інстанції так і апеляційний суд не позбавляти винного волі. Аналогічне прохання міститься і в касаційній скарзі потерпілої.

За таких обставин колегія суддів вважає, що виправлення засудженого можливе без відбування ним покарання у виді позбавлення волі, у зв'язку з чим вирок апеляційного суду підлягає зміні, а ОСОБА_3. - звільненню від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. .

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

касаційні скарги потерпілої ОСОБА_1. та захисника ОСОБА_2 задовольнити. Вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 13 травня 2008 року щодо ОСОБА_3 змінити.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю три роки.

Зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

У решті зазначений вирок залишити без зміни.

З-під варти ОСОБА_3 звільнити.