Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 серпня 2008 року кримінальну

справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Центрально - Міського районного суду м. Горлівка Донецької області від 15 серпня 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого вироком Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 9 лютого 2006 року за ч.3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік,

засуджено за ч.1 ст. 115 КК України на сім років позбавлення волі, ч.1 ст. 125 КК України до громадських робіт на строк сто годин.

Відповідно до ст. 70 КК України ОСОБА_1. призначено сім років позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України остаточно - сім років один місяць позбавлення волі.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 5 лютого 2007 року у м. Горлівка Донецької області на прохання свого знайомого ОСОБА_2 допомогти вигнати з його будинку двох незнайомих чоловіків, взявши сокиру, прийшов до його помешкання по АДРЕСА_1 зайшов у флігель, де побачив незнайомих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які на вимогу залишити приміщення, почали його ображати й намагалися забрати сокиру. Будучи обуреним поведінкою зазначених осіб, у ОСОБА_1 виник умисел на вбивство ОСОБА_4 та заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3, реалізуючи який, він на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків завдав ОСОБА_4 удар обухом сокири по голові, а також приблизно 11 ударів руками й ногами в область голови та тулуба. Причиною смерті ОСОБА_4 став набряк головного мозку, спричинений відкритою черепно - мозковою травмою, переломом кісток черепа з крововиливом під м'які оболонки головного мозку.

Продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_1. завдав ОСОБА_3 численні удари ногами, руками й обухом сокири, спричинивши легкі тілесні ушкодження.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на неправильність засудження ОСОБА_1 за ч.1 ст. 115 та ч.1 ст. 125 КК України з огляду на наявність у нього умислу на позбавлення життя двох осіб, який він не зміг довести до кінця з причин, що не залежали від його волі, а також на невідповідність призначеного ОСОБА_1. покарання ступені тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, просить вирок скасувати й справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційного подання слід відмовити.

Твердження прокурора про наявність підстав для скасування вироку у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 115 та ч.1 ст. 125 КК України не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ч.1 ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку у касаційному порядку є: істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону й невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Як убачається з матеріалів справи, органами досудового слідства ОСОБА_1. пред'явлено обвинувачення за ч.1 ст. 115 та ч.1 ст. 125 КК України, з яким погодився й прокурор Центрально - Міського району м. Горлівка Донецької області, затвердивши обвинувальний висновок.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане обвинувачення і клопотання про направлення справи на додаткове розслідування у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин, відповідно до ст. 281 КПК України, не заявляв.

Суд першої інстанції, діючи згідно з вимогами ст. 275 КПК України, розглянув кримінальну справу у межах пред'явленого ОСОБА_1. органами досудового слідства обвинувачення, визнав його винним у вчиненні злочинів за обставин, які прокурором в поданні не оспорюються, і кваліфікував його дії за ч.1 ст. 115 та ч.1 ст. 125 КК України.

Таким чином, суд при розгляді справи не допустив істотних порушень кримінально-процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону.

Що ж стосується міри покарання, призначеної засудженому, то вона відповідає вимогам ст. 65 КК України і підстав вважати її невідповідною тяжкості злочину та особі засудженого, як про це стверджує прокурор у касаційному поданні, немає.

Так, призначаючи ОСОБА_1. покарання, суд належним чином урахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані, що характеризують особу засудженого. Також суд відповідно до вимог закону врахував, що засуджений щиро розкаявся у вчиненому, винність визнав й активно сприяв розкриттю злочинів, і обґрунтовано визнав указані обставини такими, що пом'якшують покарання. Отже, доводи касаційного подання про м'якість покарання, призначеного ОСОБА_1. за ч.1 ст. 115 КК України в межах мінімальної санкції цієї статті, є безпідставними.

За таких обставин посилання прокурора в поданні про те, що вирок суду щодо ОСОБА_1 є незаконним, не ґрунтується на вимогах закону.

З огляду на викладене передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,-

відмовити у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Донецької області.