Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 серпня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Вінницької області на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 4 липня 2007 року щодо ОСОБА_1

Вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 3 квітня 2007 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця і жителя м. Бельци Республіки Молдова,

громадянина Республіки Молдова,

не судимого в силу ст. 89 КК України,-

засуджено за ч. 2 ст. 305 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 15 грудня 2006 року приблизно о 19 годині 20 хвилин, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, слідуючи на місці № 2 вагону № 4 пасажирського потягу № 48 сполученням "Кишинів-Москва", на митному посту "Могилів-Подільський залізничний" Дністрянської митниці, умисно, маючи на меті здійснення контрабанди наркотичних засобів, з приховуванням від митного контролю перемістив через митний кордон України особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, сухою вагою 1 854 г, та особливо небезпечний наркотичний засіб - макову солому, сухою вагою 124 г.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 4 липня 2007 року вирок змінено. ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 305 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди, із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України без конфіскації майна, а на підставі ст. 75 КК України - звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. При цьому посилається на те, що апеляційний суд, звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, не дав належної оцінки тяжкості вчиненого ним злочину та наявним у справі даним про його особу. Крім того зазначає, що апеляційний суд, мотивуючи незастосування до ОСОБА_1 такого обов'язкового додаткового покарання як конфіскація майна необґрунтовано послався на ч. 2 ст. 69 КК України, оскільки закон виключає можливість застосування такого додаткового покарання при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням. Таке посилання на думку прокурора є зайвим і підлягає виключенню із судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Правильність висновків суду стосовно доведеності обвинувачення та кваліфікації дій засудженого у касаційному поданні не оспорюється.

Що стосується посилань на необґрунтоване звільнення апеляційним судом на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, то вони є безпідставними.

При вирішенні цього питання апеляційним судом у відповідності до вимог ст. 75 КК України враховані ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, з яких убачається, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, має сім'ю та на утриманні неповнолітніх дітей, хвору непрацездатну дружину та її батьків пенсіонерів, характеризується позитивно; повністю визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину.

За таких обставин, висновок апеляційного суду про можливість виправлення засудженого без відбування покарання з випробуванням є обґрунтованим та відповідає вимогам закону.

Крім цього, як убачається з ухвали апеляційного суду, прокурор, який приймав участь у розгляді справи погодився з апеляційними скаргами та просив суд пом'якшити засудженому покарання та застосувати ст. 75 КК України.

Згідно з повідомленням Міністерства внутрішніх справ Республіки Молдова від 24 вересня 2007 року, ОСОБА_1 поставлений на облік в органах міліції за місцем проживання.

Отже, підстав для скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з необґрунтованим звільненням засудженого від відбування покарання з випробуванням, як про це ставиться питання у касаційному поданні, колегія суддів не вбачає.

Разом із цим, звільняючи ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням суд, мотивуючи незастосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, безпідставно послався на положення ч. 2 ст. 69 КК України, оскільки згідно зі ст. 77 КК України застосування конфіскації майна як додаткового покарання при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням не допускається.

За таких обставин, це посилання суду підлягає виключенню з мотивувальної та резолютивної частини ухвали апеляційного суду.

Керуючись статями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання першого заступника прокурора Вінницької області задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 4 липня 2007 року щодо ОСОБА_1 з м і н и т и: виключити з мотивувальної та резолютивної частини ухвали посилання суду на ч. 2 ст. 69 КК України як підставу для звільнення засудженого від додаткового покарання у виді конфіскації майна.