Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 7 серпня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1., представника цивільного відповідача - ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 27 квітня 2007 року та хвалу Апеляційного суду Луганської області від 17 липня 2007 року щодо ОСОБА_3

Вироком місцевого суду

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженця та жителя м. Луганська,

такого, що не має судимостей,

засуджено за ч.2 ст. 286 КК України до позбавлення волі на три роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 у доход держави 145 грн. 28 коп. судових витрат.

Постановлено стягнути з ТОВ "Компанія Люкс":

- на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди по 30 000 грн., кожному;

- на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди пожиттєво по 627 грн. 27. коп., щомісячно;

- на користь ОСОБА_5 на термін інвалідності по 627 грн. 27 коп., щомісячно.

Як визнав суд, 10 грудня 2005 року, приблизно о 17 годині 20 хвилин, ОСОБА_3, керуючи автомобілем "Фольксваген Пассат", державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись вулицею Південно-Радіальною у бік вулиці 26 Бакінських комісарів у місті Луганську, біля приміщення ЗАТ "Транспеле", порушив п.12.3 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) України та вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_6 Від отриманих травм потерпілий помер на місці пригоди.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить судові рішення скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Вважає, що на досудовому слідстві допущено однобічність і неповноту збирання доказів та сфальшування матеріалів справи.

Захисник зазначає, що на досудовому слідстві порушено кримінально-процесуальний закон, оскільки за обставин, коли відома особа, яка вчинила злочин, справа повинна порушуватися щодо цієї особи, а не по факту.

Вважає, що було порушено право ОСОБА_3 на захист, так як на досудовому слідстві його допитали у якості свідка у справі, провели ряд слідчих дій, у тому числі і відтворення обстановки та обставин події за його участю, після чого предґявили ОСОБА_3 обвинувачення. Докази, що були зібрані з порушенням кримінально-процесуального закону, покладені в основу обвинувального вироку.

Досудове слідство, на думку захисника, проведено особою, яка підлягає відводу, а вирок постановлено незаконним складом суду.

Захисник вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_3 не мав технічної можливості уникнути зіткнення.

Вказує, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 377 КПК України та належним чином не спростував усі доводи його апеляції.

У касаційній скарзі представник цивільного відповідача ОСОБА_2 просить судові рішення щодо ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Вважає, що оскільки ТОВ "Компанія "Люкс" застрахувала свою цивільно-правову відповідальність в ЗАТ "Страхова група ТАС", суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог потерпілої про відшкодування шкоди із страхової компанії у солідарному порядку.

ОСОБА_2 вважає, що суд стягнув на користь потерпілих на відшкодування моральної шкоди суми, розмір яких не відповідає характеру та обсягу страждань, що вони зазнали та без урахування конкретних обставин справи.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність й обґрунтованість судових рішень, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи захисника та представника цивільного відповідача, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги захисника немає.

Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину за обставин, наведених у вироку, ґрунтується на сукупності досліджених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку та підставно поклав в основу обвинувального вироку.

Так, на обґрунтування свого висновку, крім показань винного, який визнав факт наїзду на потерпілого, суд послався на показання свідка ОСОБА_7., яка у судовому засіданні підтвердила, що перебувала у автомобілі під керуванням засудженого у якості пасажира. Свідок пояснила, що рухаючись у автомобілі, поблизу будівлі підприємства "Транс Кінг", раптово побачила перед автомобілем пішохода, який стояв на дорозі, а через 1-2 секунди автомобіль здійснив наїзд на нього.

Суд, як на доказ винності ОСОБА_3 послався й на дані, що є у протоколах огляду місця події та схемі до нього, відтворення обстановки та обставин пригоди, висновку судово-медичної експертизи та інші докази у справі, що були перевірені у судовому засіданні.

Суд також підставно й обґрунтовано послався на дані, що є у висновку автотехнічної експертизи № 700/18 від 27 квітня 2006 року. За цим висновком водій автомобіля "Фольксваген-Пассат" ОСОБА_3 порушив п.12.3 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) України і мав можливість уникнути наїзду на потерпілого.

Крім того, із даних, що є у висновку спеціаліста автотехника №05/462 від 14 грудня 2005 року, на які також послався суд, убачається, що усі системи та вузли автомобіля, що могли вплинути на розвиток аварійної обстановки, знаходилися у справному стані.

Суд перевірив усі докази, зібрані у справі, дав їм належну оцінку, і зробив обґрунтований висновок про винність ОСОБА_3 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть ОСОБА_6

З огляду на наведене, доводи захисника про однобічність і неповноту збирання доказів, а так само щодо фальшування матеріалів справи, не можна визнати підставними.

Правильність кваліфікації злочинних дій ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України сумнівів не викликає.

Що стосується посилання захисника на те, що на порушення права ОСОБА_3 на захист, його допитали спочатку як свідка, не можна визнати обґрунтованими, оскільки його показання протягом досудового та судового слідства не змінювалися.

Підстав вважати, що досудове слідство проведено особою, яка підлягає відводу, оскільки докази збиралися поза межами строку досудового слідства, не вбачається. Посилання захисника на те, що вирок постановлено незаконним складом суду, також суперечить вимогам ст. 54 КПК України.

Даних про іст отні порушення кримінально-процесуального закону у справі, не встановлено.

Як убачається із ухвали, колегія суддів апеляційного суду перевірила усі доводи апеляції захисника та навела докладні мотиви про їх безпідставність, тому доводи ОСОБА_1. про недотримання вимог ст. 377 КПК України не можна визнати обґрунтованими.

Доводи представника цивільного відповідача про те, що суд необґрунтовано стягнув з ТОВ "Компанія "Люкс" - власника джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу), кошти на відшкодування моральної і матеріальної шкоди, не можна визнати підставними.

Як місцевий, так і суд апеляційної інстанції, перевірили заперечення відповідача у цій частині і, умотивувавши своє рішення з посиланням на відповідний закон, правильно визнали, що заподіяння шкоди має бути відшкодовано підприємством, якому належить автомобіль. Що стосується відповідальності страхової компанії, то ці питання вирішують між собою у встановленому порядку "Компанія "Люкс" і страхова група "ТАС".

Колегія суддів не вбачає підстав вважати помилковим рішення суду про стягнення коштів на користь потерпілої саме з ТОВ "Компанія "Люкс".

Покарання винному призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім.

Не вбачаючи підстав для задоволення касаційних скарг, колегія суддів, керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги захисника ОСОБА_1. та представника вивільного відповідача ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Луганськ від 27 квітня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської бласті від 17 липня 2007 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.