Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 7 серпня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 та його захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3. на вирок Маньківського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2007 року та хвалу Апеляційного суду Черкаської області від 19 лютого 2008 року.

Вироком місцевого суду

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя м. Жашків

Черкаської області, такого, що не має

судимості в силу ст. 89 КК України

засуджено:

- за ч.1 ст. 296 КК України до обмеження волі на один рік;

- за ст. 15 ч.2 ст. 194 КК України до позбавлення волі на чотири роки.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів призначено покарання у виді позбавлення волі на чотири роки.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1.:

- на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 67 грн. 07 коп. та моральної - 1 000 грн.;

- у доход держави 564 грн. 92 коп. судових витрат.

Як визнав суд, протягом доби 7 квітня 2007 року, ОСОБА_1, перебуваючи на вулиці Миру, біля свого будинку НОМЕР_1 та будинку ОСОБА_4 НОМЕР_2 у АДРЕСА_1, грубо порушуючи громадський порядок, брутально висловлювався на адресу ОСОБА_4, погрожував потерпілій фізичною розправою та розбив віконне скло у будинку останньої, заподіявши їй матеріальну шкоду на суму 67 грн. 07 коп.

Крім того, 7 квітня 2007 року, приблизно о 22 годині, ОСОБА_1, на грунті особистих неприязних стосунків, з метою умисного знищення майна ОСОБА_4 шляхом підпалу, легкозаймистою рідиною облив гараж та автомобіль "Тойота Корола" державний номерний знак НОМЕР_3, що знаходився у гаражі. Однак, підпалити гараж не зміг, оскільки був помічений потерпілою і втік.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 19 лютого 2008 року апеляції ОСОБА_1. та його захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3. задоволено частково. Вирок Маньківського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2007 року змінено. Справу в частині засудження ОСОБА_1. за ч.1 ст. 296 КК України закрито за відсутністю у діях засудженого складу злочину.

За ст. 15 ч.2 ст. 194 КК України ОСОБА_1 пом`якшено покарання до позбавлення волі на три роки.

У касаційному поданні прокурор просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1. скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Прокурор, посилаючись на роз`яснення, що містяться у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду №10 від 22 грудня 2006 року "Про судову практику у справах про хуліганство" (va010700-06) , вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно виправдав ОСОБА_1. у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України. Крім того, на думку прокурора, суд не урахував дані про особу засудженого та призначив ОСОБА_1 м`яке покарання.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та його захисники ОСОБА_2 і ОСОБА_3. просять судові рішення скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

Вважають, що ОСОБА_1 не вчиняв замаху на пошкодження майна, у справі не встановлено наявність умислу ОСОБА_1. на вчинення злочину та мотиви його вчинення. Вважають, що матеріали справи проти засудженого сфальшовано, а потерпілі та свідки обмовили ОСОБА_1.

Засуджений та захисники зазначають, що захисник ОСОБА_2 був позбавлений можливості ознайомитися зі справою після закінчення досудового слідства та було порушено право ОСОБА_1. на захист.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання та касаційної скарги, колегія суддів вважає, що дану справу слід призначити до розгляду у Верховному Суді України із повідомленням заінтересованих осіб.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

кримінальну справу щодо ОСОБА_1 призначити до розгляду у касаційному порядку у Верховному Суді України на 10 годину 18 вересня 2008 року, про що повідомити заінтересованих осіб.