Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 29 липня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод громадян Генеральної прокуратури України на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва від 30 травня 2007 року,

вказаною ухвалою апеляційного суду зі змінами, внесеними додатковою ухвалою від 6 червня 2007 року, скасовані постанова Печерського районного суду м. Києва від 11 травня 2007 року, якою скарга ОСОБА_2., який діяв в інтересах ОСОБА_1., залишена без задоволення, а також постанова старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод громадян Генеральної прокуратури України від 15 лютого 2007 року про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Української студії телевізійних фільмів "Укртелефільм" за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України; в порушенні кримінальної справи відмовлено.

Згідно з матеріалами 15 лютого 2007 року Генеральною прокуратурою України була порушена кримінальна справа за фактами зловживання службовим становищем службовими особами Української студії телевізійних фільмів "Укртелефільм" (далі - "Укртелефільм") за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Приводом для порушення кримінальної справи стало повідомлення Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України про порушення у фінансово-господарській діяльності "Укртелефільму", а підставою для її порушення - матеріали перевірки такого повідомлення.

У постанові про порушення кримінальної справи прокурор зазначив, що службові особи "Укртелефільму", зловживаючи владою та службовим становищем в інтересах ЗАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" (м. Київ), достовірно знаючи, що статутом державного підприємства здійснення спільної діяльності у сфері будівництва не передбачено, всупереч ч. 3 ст. 62 Господарського кодексу України у січні 2004 року уклали з товариством договір про спільну діяльність щодо інвестування та будівництва адміністративно-житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 у м. Києві.

У подальшому на основі погодження Державного комітету телебачення і радіомовлення України на припинення права користування студією частиною земельної ділянки орієнтовною площею 1,45 га для будівництва адміністративно-житлового комплексу, "Укртелефільмом" укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,45 га нормативною вартістю 2,05 млн.грн., за користування якою "Укртелефільм" сплачує орендну плату в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Не переглянувши умов розподілу часток внаслідок ведення спільної діяльності, знаючи що така статутом не передбачена, службові особи студії, зловживаючи службовим становищем, незаконно передали ЗАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс" для ведення будівництва земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 1,45 га, чим заподіяли державному підприємству збитки в розмірі 2,05 млн. грн., а тому в їх діях наявні ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Місцевий суд, залишаючи постанову в силі, мотивував своє рішення тим, що висновок прокурора про достатність приводів і підстав для порушення кримінальної справи грунтується на матеріалах перевірки.

Апеляційний суд, скасовуючи постанову місцевого суду, вказав, що відомості, наведені у постанові про порушення кримінальної справи, формально вказують на наявність в діях службових осіб студії ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, і не лише не підтверджуються, а й спростовуються конкретними документами, які містяться в матеріалах кримінальної справи, дослідженої судом.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю висновків апеляційного суду фактичним обставинам справи, та залишити в силі постанову місцевого суду.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання і просив скасувати ухвалу апеляційного суду, заявника та його представника, які просили залишити подання без задоволення, а зазначене судове рішення - у силі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 366 КПК України у результаті розгляду апеляцій на рішення, зазначені у ч. 2 ст. 347 цього кодексу, апеляційний суд:

1) виносить ухвалу про залишення ухвали чи постанови без зміни, а апеляції - без задоволення; скасування ухвали чи постанови і повернення її на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, а у випадку скасування ухвали чи постанови про закриття справи і повернення її на додаткове розслідування; скасування окремої ухвали чи постанови; зміну ухвали чи постанови;

2) постановляє свою ухвалу, скасовуючи повністю чи частково ухвалу чи постанову суду першої інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, при розгляді апеляційної скарги адвоката ОСОБА_3. суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову старшого прокурора відділу Генеральної прокуратури України про порушення кримінальної справи та місцевого суду про залишення цієї постанови в силі, відмовляючи в порушенні кримінальної справи, ухвалив рішення, яке відповідно до положень ст. 236-8 КПК України при наявності для того підстав і з дотриманням установленої кримінально-процесуальним законом процедури міг прийняти лише суддя місцевого суду. Отже, апеляційний суд вийшов за межі повноважень, встановлених кримінально-процесуальним законом, оскільки у випадку скасування постанови місцевого суду повинен був направити справу на новий судовий розгляд.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд у зв'язку з істотним порушенням норм кримінально-процесуального закону, зокрема, вимог ст. 347 КПК України.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод громадян Генеральної прокуратури України задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва від 30 травня 2007 року про скасування постанови Печерського районного суду м. Києва від 11 травня 2007 року, якою скарга ОСОБА_2., який діяв в інтересах ОСОБА_1., залишена без задоволення, а також постанови старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод громадян Генеральної прокуратури України від 15 лютого 2007 року про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Української студії телевізійних фільмів "Укртелефільм" за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та про відмову в порушенні кримінальної справи скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд у іншому складі суду.