розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 липня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1.

Вироком Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2007 року

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,

судимого 10.04.2003 р. за ч.2 ст. 142, ч.3 ст. 357 ККУкраїни 1960 р. із змінами, внесеними апеляційним судом до 4 років позбавлення волі, звільненого 19.11.2004 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 15 днів,

засуджено за ч.4 ст. 296 КК України до позбавлення волі на 5 років, за ч.1 ст. 263 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначене остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Судом вирішено цивільні позови та долю речових доказів.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 листопада 2007 року вказаний вирок змінено: на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

ОСОБА_1. засуджено за те, що він 28 травня 2007 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння приблизно о 04.00 години у приміщенні бару "Аіст" на Приморському пляжі в м. Ялта Автономної Республіки Крим, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю з застосуванням вогнепальної зброї і заздалегідь приготовленого для заподіяння тілесних ушкоджень предмету, вчинив хуліганські дії, а також незаконно придбав, зберігав і носив вогнепальну зброю і бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

У касаційному поданні з доповненнями прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, посилаючись на те, що апеляційним судом ОСОБА_1. необґрунтовано і безпідставно звільнено від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, просить про скасування постановленої щодо нього ухвали апеляційного суду і направлення справи на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи касаційного подання з доповненнями, колегія суддів вважає, що у задоволенні подання прокурора слід відмовити.

Висновок про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні вищезазначених злочинних дій суд, як видно із вироку, обґрунтував дослідженими у судовому засіданні доказами.

Правильність застосування судом кримінального закону - кваліфікація дій ОСОБА_1. за ч.4 ст. 296 і ч.1 ст. 263 КК України сумнівів не викликає, і прокурором не оспорюється.

При призначенні ОСОБА_1. покарання суд, як убачається з вироку, відповідно до вимог закону врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу засудженого, який позитивно характеризується, має родину, але раніше судимий.

При цьому суд у вироку також вказав, що враховує і обставини, що пом'якшують покарання, але які саме не конкретизував.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу за апеляціями засудженого, його захисника, потерпілих ОСОБА_2. та ОСОБА_3, дійшов обґрунтованого висновку, що місцевий суд при призначенні засудженому покарання не в достатній мірі врахував те, що ОСОБА_1. повністю визнав свою винність і розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю злочину, має на своєму утриманні мати пенсійного віку і двох неповнолітніх дітей, один з яких страждає захворюванням серця, частково відшкодував заподіяну потерпілим шкоду.

Крім того, апеляційним суд врахував те, що сам ОСОБА_1. страждає тяжким захворюванням нирок, і що потерпілі ОСОБА_2. і ОСОБА_3. у своїх апеляціях просили звільнити його від відбування покарання, не позбавляючи волі.

За таких обставин вважати призначене ОСОБА_1. покарання несправедливим внаслідок його м'якості, про що йдеться у касаційному поданні, немає підстав. Обране покарання і рішення апеляційного суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням слід визнати таким, яке є необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.

Отже, передбачених законом підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи щодо ОСОБА_1 у суді першої інстанції, відмовити.

головуючого	Присяжнюк Т.І.,
суддів	Ковтюк Є.І., Школярова В.Ф.