Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 22 липня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою особи, інтересів якої стосується постанова про закриття справи, - ОСОБА_4, на постанову Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2007 року,

постановою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2007 року провадження в кримінальній справі щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та мешканця села Гаврилівки Покровського району Дніпропетровської області, такого, що не має судимостей,

за ч. 1 ст. 345 КК України, ст. 98 КК України закрито та звільнено його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Як убачається з матеріалів справи, органи досудового слідства дійшли висновку про скоєння ОСОБА_1 злочину за наступних обставин.

ОСОБА_1, будучи службовою особою - дільничним інспектором міліції Покровського РВ УМВС України в Дніпропетровській області, 09 травня 1999 року знаходився при виконанні службових обов'язків на території поблизу будинку культури в селі Гарилівці Покровського району Дніпропетровської області. Близько 00 годин він намагався припинити протиправні дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які висловлювали погрози його здоров'ю і життю. З цією метою й, зокрема у відповідь на намагання ОСОБА_3 використати проти нього мисливську рушницю, ОСОБА_1 дістав табельну зброю - пістолет ПМ, привів його в бойову готовність і в момент сутички з ОСОБА_2, який не виконував його законних вимог, мимоволі вистрілив тому в потилицю. Від отриманого вогнепального поранення ОСОБА_2 помер на місці події.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 - батько померлого ОСОБА_2, як можна зрозуміти з її змісту, посилаючись на те, що його безпідставно не визнали учасником процесу у справі про злочин, пов'язаний зі смертю його сина, не ознайомили з постановою про закриття справи й розглянули справу без нього, просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, висновок прокурора ОСОБА_5, який просив скасувати постанову суду, через те що вона винесена з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, пояснення ОСОБА_4, який підтримав доводи своєї скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Виходячи з положень ст. - 7-1 КПК України, особа, яка провадить досудове слідства, дійшовши висновку про наявність підстав для закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності, до направлення справи до суду для прийняття рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, передусім має встановити особу останнього, пред'явити їй обвинувачення у скоєнні конкретного злочину та відповідно до вимог ст. 49 КК України визначити, чи минули строки давності від часу вчинення цього діяння. Далі, дотримуючись положень частинами 2 та 3 тієї ж статті, роз'яснити сутність обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття справи, а також з'ясувати, чи не заперечує вона проти закриття справи.

Як видно з матеріалів даної справи, зазначені вимоги закону не було дотримано ні щодо ОСОБА_1, ні стосовно ОСОБА_3, хоча зі змісту постанови слідчого випливає, що рішення про закриття справи у зв'язку із закінченням строків давності приймалось саме щодо них.

За кримінально-процесуальним законодавством України потерпілим визнається фізична особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. За наявності факту посягання, настання шкідливих наслідків та причинного зв'язку між цими елементами така особа вправі розраховувати на визнання її потерпілою.

Як убачається із зазначених у постанові слідчого обставин справи та фактичної кримінально-правової оцінки дій ОСОБА_1, органи досудового слідства мали б залучити до провадження у справі когось з близьких родичів померлого ОСОБА_2, зокрема і його батька - скаржника ОСОБА_4, та вирішити питання про надання їм відповідного статусу учасника процесу. А у разі винесення постанови про закриття справи з нереабілітуючих підстав, зобов'язані відповідно до положень ч. 4 ст. - 7-1 КПК України ознайомити їх з названою постановою, або з усіма матеріалами справи та роз'яснити їх процесуальні права.

Між тим, ці вимоги закону також не було дотримано.

Згідно з результатами судового розгляду справи, вказані в постанові слідчого підстави закриття справи, а також недотримання передбачених кримінально-процесуальним законом передумов прийняття такого рішення не отримали належної перевірки й з боку суду. Фактично суд розглянув цю справу поверхово і обмежився тільки з'ясуванням наявності кримінально-правових передумов звільнення від кримінальної відповідальності за давністю. Про поверховість судового розгляду цієї справи свідчить також рішення суду про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене ч. 1 ст. 345 КК України, яке, за постановою слідчого, в провину йому не ставилося. Більше того, суд фактично виніс аналогічне рішення й щодо особи померлого (ОСОБА_2), хоча мав би звернути увагу, що стосовно померлої особи кримінальна справа підлягає закриттю на підставі п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України, за винятком випадків, коли провадження у справі є необхідним для реабілітації померлого.

Як убачається з матеріалів справи, зважаючи на характер зазначених вище фактичних обставин справи та їх наслідки, суд усупереч вимогам ст. 12 КПК України при прийнятті рішення про закриття справи не з'ясував думку осіб, інтересів яких стосується названа справа, серед них і ОСОБА_4 - батька померлого ОСОБА_2, не повідомив їх про прийняте рішення та не роз'яснив їх права на оскарження рішення про закриття справи.

Оскільки дане судове рішення постановлено з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, воно не може залишатися в силі. Тому, погоджуючись з доводами касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого, дотримуючись вимог кримінально-процесуального закону, слід прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2007 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.