розглянула в судовому засіданні в м.Київ " 22 " липня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок апеляційного суду Хмельницької області від 24 березня 2008 року, яким

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, не працюючий, судимий вироком Полонського районного суду від 23 березня 2007 року за ст.ст. 185 ч.3, 189 ч.1, 289 ч.1, 70 ч.1 КК України на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76, 104 КК України з іспитовим строком на 1 рік і 6 місяців, а також вироком Полонського районного суду від 13 липня 2007 року зі змінами, внесеними вироком апеляційного суду Хмельницької області від 14 серпня 2007 року та ухвалою Верховного Суду України від 20 листопада 2007 року, за ст.ст. 187 ч.1, 296 ч.2, 70 ч.1 КК України на 4 роки позбавлення волі - засуджений:

- за ст. 187 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за ст. 190 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі;

- за ст. 187 ч.4 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за ст. 115 ч.2 п.6 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за ст. 289 ч.3 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

- за ст. 162 ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено ОСОБА_1. 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Згідно зі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироками Полонського районного суду від 13 липня 2007 року та колегії суддів апеляційного суду Хмельницької області від 14 серпня 2007 року, зміненого ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 14 серпня 2007 року, і остаточно до відбування ОСОБА_1. призначено 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

ОСОБА_1. визнаний винуватим у вчиненні наступних злочинів.

2 вересня 2007 року близько 19 години в будинку по АДРЕСА_1 у м.Полонне Хмельницької області, де мешкає ОСОБА_2, ОСОБА_1., шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_3, заволодів мобільним телефоном потерпілого зі флеш-картою та стартовим пакетом, що належали ОСОБА_4, завдавши потерпілому шкоди на суму 934 грн..

5 вересня 2007 року приблизно о 21 годині у домоволодінні гр.ОСОБА_5 вчинив розбійний напад на ОСОБА_6, у процесі якого погрожував потерпілому застосуванням ножа, заподіяв йому легкі тілесні ушкодження та відкрито заволодів його майном на суму 645 грн..

6 вересня 2007 року приблизно о 5 годині 30 хвилин навпроти залізничного вокзалу станції "Полонне" ОСОБА_1 замовив таксисту ОСОБА_7 поїздку до с.Буртин Полонського району. Приїхавши в с.Буртин, ОСОБА_1 скоїв повторно розбійний напад на водія таксі ОСОБА_7, завдавши йому удару ножем у передню частину шиї праворуч, від чого потерпілий помер неподалік від місця події. Після убивства ОСОБА_7 з корисливих мотивів ОСОБА_1 повторно заволодів автомобілем таксі та поїхав у зворотному напрямку до м.Полонне, дорогою наказавши неповнолітній ОСОБА_8., яка приїхала разом із ним, обшукати вказаний автомобіль марки "ВАЗ-21093". Боячись розправи з боку ОСОБА_1, неповнолітня ОСОБА_8. знайшла в автомобілі майно і гроші потерпілого ОСОБА_7, які поклала в кишені куртки засудженого. Проїхавши на автомобілі 4,5 км, ОСОБА_1 не впорався з керуванням, виїхав на узбіччя, де і залишив автомобіль таксі, який належить на праві власності гр.ОСОБА_9.

Після вчинення зазначених злочинів, близько 8 години того ж дня ОСОБА_1, разом із ОСОБА_8, незаконно проник у житло гр.ОСОБА_10, що по АДРЕСА_2 у м.Полонне, де обоє перебували без відома господині до 15 години 6 вересня 2007 року.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. просить скасувати вирок у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи і направити справу на додаткове розслідування, посилаючись на те, що завдав потерпілому тільки одного удару ножем на ґрунті суперечки щодо оплати проїзду в таксі, що ніж заздалегідь не готував, що майном потерпілого заволодів лише тоді, коли випадково виявив його, та що судом не доведено його винуватості.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1. який підтримав свою касаційну скаргу, прокурора, яка вважала, що підстави для задоволення касаційної скарги відсутні, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1. задоволенню не підлягає на наступних підставах.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, що викладені у вироку, ґрунтується на зібраних у справі доказах, які досліджені в судовому засіданні. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів підтверджена його визнавальними показаннями, показаннями потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_8 та іншими доказами, яким суд дав належну оцінку.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що висновки суду про його винуватість не відповідають фактичним обставинам справи і винність його не доведена, є безпідставними і спростовуються наступними доказами.

ОСОБА_1 у ході досудового слідства та в судовому засіданні визнавав, що дійсно він шляхом обману заволодів мобільним телефоном "Нокія 6230", який належав потерпілому ОСОБА_4.

Також ОСОБА_1 визнав факт скоєння розбійного нападу на ОСОБА_6, під час якого він наніс потерпілому численних ударів руками й ногами в різні частини тіла і погрожував ножем, у результаті чого заволодів мобільним телефоном "Нокія 2600", грошима в сумі 200 грн. і велосипедом марки "Мінськ".

ОСОБА_1 також визнав, що 6 вересня 2007 року між ним та водієм таксі ОСОБА_7 виникнув конфлікт із-за суми оплати проїзду. У процесі конфлікту він ударив потерпілого ножем у шию.

Потерпілий ОСОБА_4 пояснив у судовому засіданні, що 2 вересня 2007 року він перебував у будинку ОСОБА_11, коли до них зайшов ОСОБА_1 і попросив мобільний телефон, щоб подзвонити. Узявши телефон, він вийшов з будинку та не повернув телефон.

Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_11.

Потерпілий ОСОБА_6. підтвердив у судовому засіданні, що 5 вересня 2007 року, коли він знаходився в будинку ОСОБА_5, до них зайшов ОСОБА_1 з дівчиною і попросив 5 грн.. Він відмовив. Тоді ОСОБА_1 дістав із рукава ніж, приставив до горла, коліном ударив в обличчя, а потім завдав іще кількох ударів. Після цього ОСОБА_1 витягнув його надвір, де наніс удар по голові, від чого він утратив свідомість. Коли опритомнів, то виявив, що зник телефон "Нокія 2600", велосипед марки "Мінськ" та гроші в сумі 200 грн..

Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16. дали подібні показання.

Із висновку судово-імунологічної експертизи видно, що на піджаку та спортивних штанях, що вилучені у ОСОБА_17. і належать ОСОБА_1, виявлено сліди крові, яка за своєю груповою приналежністю походить від ОСОБА_6.

За висновком судово-медичної експертизи, потерпілому ОСОБА_6 були заподіяні легкі тілесні ушкодження.

У судовому засіданні ОСОБА_8 підтвердила, що 2 вересня 2007 року ОСОБА_1 заволодів мобільним телефоном ОСОБА_4, а 5 вересня 2007 року напав на ОСОБА_6. Також ОСОБА_8 пояснила, що після вбивства ОСОБА_7 ОСОБА_1 наказав їй сісти в салон автомобіля потерпілого і вони поїхали в напрямку смт.Полонне. Під час руху засуджений наказав їй оглянути салон. У машині вона знайшла два мобільних телефони, чоловіче портмоне, в якому було 520 доларів США. Названі речі і гроші вона поклала в кишеню куртки ОСОБА_1.

Із протоколу огляду місця злочину видно, що на вул.Радянській у с.Бурштин Полонського району було виявлено труп ОСОБА_7 з ножовим пораненням шиї.

Судово-медичною експертизою встановлено, що на трупі потерпілого ОСОБА_7 виявлено тілесне ушкодження у вигляді рани на передній поверхні шиї, що призвело до смерті потерпілого на місці злочину.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційний суд дав правильну юридичну оцінку дослідженим доказам і обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні інкримінованих йому злочинів. Дії засудженого вірно кваліфіковані за ст.ст. 187 ч.2, 190 ч.2, 187 ч.4, 115 ч.2 п.6, 289 ч.3, 162 ч.1 КК України.

У вироку апеляційний суд зазначив, що покарання за сукупністю злочинів, на підставі ст. 70 ч.1 КК України, визначає ОСОБА_1 шляхом часткового складання обраних засудженому покарань - у вигляді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного ОСОБА_1 на праві приватної власності. Однак фактично суд застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, так як найбільш суворе покарання, що обране ОСОБА_1 за ст. 115 ч.2 п.6 КК України, становить саме 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне на підставі ст. 395 КПК України уточнити вирок у частині застосування ст. 70 ч.1 КК України.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, -

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Хмельницької області від 24 березня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

На підставі ст. 395 КПК України уточнити вирок у частині застосування ст. 70 ч.1 КК України і вважати, що покарання за сукупністю злочинів призначене ОСОБА_1. шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а не шляхом часткового складання покарань.