Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 17 липня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням Генерального прокурора України на вирок Миколаївського районного суду Львіської області від 8 червня 2007 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого

та

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

раніше не судимого,

засуджено кожного за ч. 2 ст. 289 КК України до позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки та на них покладено певні обов'язки відповідно до вимог ст. 76 КК України та один раз на місяць з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

У апеляційному порядку вирок не оскаржено.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у тому, що вони 21.04.2007 року, перебуваючи в нетверезому стані, на території АЗС "Марс" поблизу с. Розвадова Миколаївського району Львівської області за попередньою змовою групою осіб скоїли незаконне заволодіння автомобілем Сомика ВАЗ-2106 д.н. НОМЕР_1, вартістю 7950,21 грн., поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

У касаційному поданні порушується питання про зміну вироку у зв'язку неправильним застосуванням кримінального закону та виключення з резолютивної частини рішення щодо встановлення періодичності проведення реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в органах кримінально-виконавчої системи. Крім того, у поданні зазначається, що в діях засуджених відсутня така кваліфікуюча ознака, що передбачена ч. 2 ст. 289 КК України, як завдання значної матеріальної шкоди, у зв'язку з чим вона підлягає виключенню.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону.

Суд визнав доведеною винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненому злочині, яка грунтується на допустимих і достатніх доказах, котрі ретельно досліджені у судовому засіданні і такі висновки суду у поданні не оспорюються.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 289 КК України також не оспорюється у поданні.

Як убачається з матеріалів справи, суд, призначаючи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, порушив вимоги закону і встановив періодичність з'явлення для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Але дане питання відноситься до компетенції органів кримінально-виконавчої системи.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, вартість непошкодженого легкового автомобіля ВАЗ-2106, що належить потерпілому ОСОБА_3, складає 7951,21 грн., не є значною, оскільки вона є менше від суму, що складає 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян станом на 21 квітня 2007 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок необхідно змінити, виключити із резолютивної частини вироку рішення суду щодо встановлення періодичності з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та виключити кваліфікуючу ознаку ч. 2 ст. 289 КК України - завдання значної матеріальної шкоди.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника Генерального прокурора України задовольнити.

Вирок Миколаївського районного суду Львівської області від 8 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінити, виключити з резолютивної частини вироку рішення суду щодо періодичності - один раз на місяць з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку ч. 2 ст. 289 КК України - завдання значної матеріальної шкоди.