Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянула в судовому засіданні 17 липня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 29 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 6 вересня 2007 року.

Вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 29 травня 2007 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Слов'янська Донецької області, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права займати керівні посади пов'язані з організаційним становищем.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнено з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік з покладанням на нього відповідних обов'язків.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він виконуючи обов'язки начальника самостійної Державної пожежної частини № 50 Чугуївського району Харківської області, будучи представником державної влади та посадовою особою, в червні 2004 року, став вимагати у ОСОБА_3. хабар у вигляді 60 кв. метрів тротуарної плитки, за отримання ним дозволу на оренду приміщення по АДРЕСА_1 у м. Чугуєві Харківської області та відкриття ним виробництва по виготовленню тротуарної плитки, пообіцявши, що у послідуючому не здійснятиме систематичний контроль за виконанням вимог пожежної безпеки у вказаному приміщенні. Весною 2005 року, ОСОБА_1. став вимагати у ОСОБА_3. вказаної тротуарної плитки, під погрозою закриття вказаного виробництва, у зв'язку з чим ОСОБА_3. передав ОСОБА_1 в якості хабара 24 кв. метри тротуарної плитки по ціні 24грн. за 1 кв. метр на загальну суму 672грн., яка була до будинку сім'ї ОСОБА_1, який будується.

На початку вересня 2005 року ОСОБА_1., будучи вже призначеним на посаду начальника Чугуївського районного відділу Головного управління МНС України в Харківській області, з використанням влади та службового становища, став вимагати у ОСОБА_4, який звернувся до нього з проханням про видачу дозволу на установку торгового павільйону на території МП "Мрія" в м. Чугуєві Харківської області, хабар у розмірі 2500 доларів США, вказуючи на те, що дане місце не відповідаю вимогам протипожежних правил.

ОСОБА_4. змушений був погодитись передати ОСОБА_1 хабар, але попросив зменшити суму до 1000 доларів США, на що ОСОБА_1. погодився, але сказав передати цю суму 23.09.2005р.

23.09.2005р., приблизно о 18год., ОСОБА_4. прийшовши до кабінету ОСОБА_1, розташованого на території Чугуївського РВ МУ МНСУ в Харківській області, повідомив останнього, що приніс 800 доларів США, які показав йому, і пообіцяв остачу 200 доларів США передати 26.09.2005р. Після чого ОСОБА_1. дав йому пустий конверт і попросив покласти туди гроші, а потім вийти у двір райвідділу і покласти конверт у салон службового автомобіля ВАЗ 21074 д.н. НОМЕР_1, показавши даний автомобіль з вікна кабінету, що і було виконано ОСОБА_4 Потім ОСОБА_1. дав своїм підлеглим вказівку оформити на ім"я ОСОБА_4. в установленій формі експертний висновок №28 від 23.09.2005р. про відповідність проектно - кошторисної документації на реконструкцію підвальних приміщень МП "Мрія" в приміщенні універмагу з розширенням торгових площ по бул. Комарова в м. Чугуєві та вручив даний висновок ОСОБА_4.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 6 вересня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо засудженого ОСОБА_1 та направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись при цьому на неправильне застосування кримінального закону, внаслідок чого засудженому призначено покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчинених ним злочинів та даним про його особу внаслідок його м'якості.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, пояснення засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2., які просили касаційне подання залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Перевіркою встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини справи. Висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, суд зробив на підставі доказів, досліджених у судовому засіданні, і детально викладених у вироку, що по суті у касаційному поданні не оспорюється.

Що стосується доводів подання про те, що при призначенні засудженому ОСОБА_1 покарання та звільняючи його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, то вони є необґрунтованими, оскільки суд урахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винуватого, який раніше не судимий, позитивно характеризується, має на утриманні двох малолітніх дітей, є інвалідом 2 групи.

Рішення суду про призначення ОСОБА_1 покарання та звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України у вироку належним чином мотивовано.

В апеляційному порядку прокурором вирок не оскаржувався.

Посилання прокурора на те, що призначене судом покарання не є достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_1, а обставини справи і дані про особу засудженого не надавали суду підстав для звільнення його від відбуття покарання з випробуванням, непереконливі.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора залишити без задоволення.

Вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 29 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 6 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1 без зміни.