Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 липня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 28 березня 2008 року.

Вироком Димитровського міського суду Донецької області від 21 грудня 2007 року засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця м. Димитров Донецької області, АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) вироком Димитровського міського суду Донецької області від 6 вересня 2000р. за ч. 2 ст. 140 КК України на один рік позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на підставі ст. 46-1 КК України на строк один рік; 2) вироком цього ж суду від 7 листопада 2002р. за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі, звільненого 28 березня 2005р. умовно-достроково на один рік чотири місяці сім днів,

за ч. 3 ст. 185 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.

Відповідно до ст. 76 КК України суд зобов'язав ОСОБА_1. не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він у стані алкогольного сп'яніння в ніч із 19 на 20 травня 2007 року металевим ломом зламав замок на воротах гаража, розташованого біля будинку АДРЕСА_2 у м. Димитров Донецької області, проник до нього та повторно таємно викрав скутер марки "Ямаха" вартістю 3500 грн., що належить ОСОБА_2.

Вироком колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 28 березня 2008 року за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, зазначений вирок у частині призначеного засудженому покарання скасовано і йому призначено три роки позбавлення волі.

За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_1., посилаючись на те, що апеляційна інстанція необґрунтовано визнала неможливим звільнення його від відбування покарання з випробуванням, просить змінити вирок апеляційного суду та застосувати ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора про законність та обґрунтованість вироку апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1. у скоєнні вказаного злочину та кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 КК України ґрунтуються на доказах, зібраних у встановленому порядку, в тому числі показаннях засудженого, який визнав учинення ним інкримінованого діяння за обставин, викладених у вироку, і у касаційній скарзі не заперечуються.

Що ж стосується покарання, призначеного ОСОБА_1. вироком апеляційного суду, воно відповідає вимогам закону.

Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з цих вимог закону, ступені тяжкості вчиненого злочину, один із яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких, даних про особу засудженого, які свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, належно оцінивши висновки суду першої інстанції щодо можливості виправлення ОСОБА_1. без відбування покарання з випробуванням, апеляційний суд обґрунтовано визнав відсутність підстав для застосування до нього ст. 75 КК України.

Колегія суддів касаційного суду вважає, що призначене ОСОБА_1. вироком апеляційної інстанції покарання в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, є справедливим та необхідним для його виправлення й попередження нових злочинів.

З урахуванням викладеного посилання засудженого на те, що апеляційний суд необ'єктивно оцінив обставини справи та дані про його особу, внаслідок чого призначив суворе покарання, є безпідставним.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 28 березня 2008 року щодо нього - без зміни.