Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ " 15 " липня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду м.Києва від 10 квітня 2008 року.

Вироком Печерського районного суду м.Києва від 4 грудня 2006 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянин України, судимий 4 листопада 2004 року

за ст.ст. 364 ч.1, 364 ч.2, 366 ч.1, 366 ч.2 КК України,

на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання

з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки -

засуджений:

- за ст. 190 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- за ст. 190 ч.4 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- за ст. 358 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі;

- за ст. 358 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- за ст. 358 ч.3 КК України на 1 рік обмеження волі.

Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_1 від призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки та покладено на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої служби.

Вирок Святошинського районного суду м.Києва від 4 листопада 2004 року відносно ОСОБА_1 постановлено виконувати самостійно.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1:

- на користь ТОВ "Укрпромбанк" 7 416 грн.;

- на користь КС "Фаворити" 14 308 грн. 62 коп.;

- на користь КРД АКІБ "Укрсиббанк" 61 804 грн. 78 коп.;

- на користь АКБ "Імексбанк" у м.Києві 5 562 грн..

Вироком апеляційного суду м.Києва від 10 квітня 2008 року:

- апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задоволено частково;

- вирок Печерського районного суду м.Києва від 4 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасовано. Призначено ОСОБА_1 покарання:

за ст. 190 ч.4 КК України 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

за ст. 190 ч.3 КК України 3 роки позбавлення волі;

за ст. 358 ч.2 КК України 2 роки позбавлення волі;

за ст. 358 ч.3 КК України 1 рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією всього майна.

- виключено як зайву кваліфікацію дій ОСОБА_1 з ч.1 ст. 358 КК України.

- Вирок Святошинського районного суду м.Києва від 4 листопада 2004 року, яким ОСОБА_1 засуджений за ст.364 ч.1, ч.2 КК України (2341-14) ; ст.366 ч.1, ч.2 КК України (2341-14) та ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, строком на 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки постановлено виконувати самостійно.

- строк відбування покарання постановлено відраховувати з 18 лютого 2008 року;

- у решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він у період з січня по лютий 2003 року у м.Києві неодноразово підробив документи, які видаються чи посвідчуються підприємством, установою, організацією, і надають права, а саме 3 довідки про свої доходи з ТОВ "Смарагдова Скрижаль" та 1 довідку з ПП "Сінтез", із метою їх подальшого використання. Надалі, у період з січня по травень 2003 року у м.Києві ОСОБА_1 неодноразово використав ці завідомо підроблені документи, надавши їх до кредитних установ із метою отримання цільових кредитів. У результаті такого обману та зловживання довірою ОСОБА_1 заволодів коштами КС "Фаворит", спричинивши збитки на загальну суму 6 175 грн., що становить великий розмір; коштами ТОВ "Укрпромбанк", спричинивши збитки на загальну суму 7 416 грн., що становить великий розмір; коштами АКБ "Імексбанк", спричинивши збитки на загальну суму 5 300 грн., що становить великий розмір; коштами АКІБ "Укрсиббанк", спричинивши збитки на загальну суму 19 179 грн., що становить особливо великий розмір.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1 стверджує, що апеляційний суд при призначенні йому покарання не врахував ряд обставин, які пом'якшують покарання та давали підстави для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України, тому міра покарання за своїм видом не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. Засуджений стверджує, що внаслідок зміни економічної обстановки його злочини частково втратили суспільну небезпечність і їх можна кваліфікувати як злочин середньої тяжкості. Також ОСОБА_1 звертає увагу на те, що вирок Святошинського районного суду м.Києва від 4 листопада 2004 року вже виконаний, тому відповідна вказівка апеляційного суду є хибною, так само як і твердження в ухвалі, що завдані матеріальні збитки не відшкодовуються. Засуджений просить скасувати вирок апеляційного суду у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та невідповідністю виду й розміру покарання тяжкості злочину та особі засудженого. У доповненні до касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на відсутність складу злочину, передбаченого ст.190 ч.3, ч.4 КК України (2341-14) , так як він не мав умислу не повертати отримані кредити, а протягом 10 місяців дійсно працював у ТОВ "Смарагдова Скрижаль". Також засуджений стверджує, що розміри збитків необґрунтовано завищені, оскільки значно перевищують суми отриманих кредитів.

- захисник засудженого - адвокат ОСОБА_2 стверджує, що ОСОБА_1 надавав кредитним установам достовірні відомості про себе, не мав умислу незаконно заволодівати чужим майном, до початку судового розгляду частково погасив заборгованості. Захисник стверджує, що невиконання умов кредитної угоди має регулюватися цивільним законом і просить судові рішення скасувати, а справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1 і адвоката ОСОБА_2, які підтримали касаційні скарги, прокурора, яка вважала, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, а вирок стосовно ОСОБА_1 - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають на наступних підставах.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому злочинів ґрунтується на доказах, яким суд дав належну оцінку. Вина ОСОБА_1стверджується показаннями самого засудженого, в яких він визнавав себе винним у скоєнні даних злочинів, та іншими доказами, що досліджені у ході досудового слідства і судового засідання.

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_1про те, що в його діях відсутній склад злочину, передбаченого ст.190 ч.3, ч.4 КК України (2341-14) , так як він не мав умислу не повертати отримані кредити, є безпідставними.

Із матеріалів кримінальної справи видно, що ОСОБА_1 як у ході досудового слідства, так і в суді повністю визнавав себе винним і каявся у скоєному. При розгляді даної справи у місцевому суді ОСОБА_1 погодився розглядати справу відповідно до вимог ч.3 ст. 299 КПК України і вважав недоцільним досліджувати всі докази у справі, оскільки він повністю визнав свою вину. ОСОБА_1 не оспорював доведеність його винності та кваліфікацію його дій в апеляційному порядку.

Не є обґрунтованими і доводи касаційної скарги адвоката ОСОБА_2 про те, що невиконання вимог кредитної угоди має регулюватися лише цивільним законом. Як установлено матеріалами кримінальної справи, ОСОБА_1 із січня по березень 2003 року неодноразово отримав кредити на суми, які він не спроможний був повернути.

У зв'язку з наведеним апеляційний суд при розгляді справи вирішував питання лише про призначення покарання.

Що стосується покарання, призначеного засудженому ОСОБА_1, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України і є достатнім для перевиховання засудженого, тому колегія суддів не вбачає підстав для його пом'якшення.

Керуючись ст.ст. 395, 39 КПК України, -

касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду м.Києва від 10 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.