Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 15 липня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 24 травня 2007 року,

цим вироком

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та мешканця села Фрунзе Генічеського району Херсонської області, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 162 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень; за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 визначено остаточне покарання - позбавлення волі на строк 3 роки.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України ОСОБА_1 було звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на нього обов'язку, передбаченого ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Згідно зі ст. 72 КК України покарання у виді штрафу визначено виконувати самостійно.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця та мешканця села Фрунзе Генічеського району Херсонської області, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на нього обов'язку, передбаченого ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у тому, що вони 29 грудня 2006 року близько 20 години в дворі будинку № 15 на вулиці Горького в селі Фрунзе Генічеського району Херсонської області за попередньою змовою між собою таємно викрали належне ОСОБА_3 майно на загальну суму 1924 гривні.

ОСОБА_1 у серпні 2006 року близько 14 години на вулиці Горького, 6 в тому ж населеному пункті проник у гараж потерпілого ОСОБА_4 й таємно викрав звідти належне йому майно на загальну суму 1600 гривень.

29 грудня 2006 року близько 20 години ОСОБА_1 незаконно проник у будинок № 15 на вулиці Горького в селі Фрунзе, чим порушив недоторканність житла потерпілого ОСОБА_3

У касаційному поданні прокурор порушує питання про зміну вироку суду у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Вважає, що з вироку слід виключити рішення про самостійне виконання покарання у виді штрафу, оскільки воно було поглинуто більш суворішим покаранням при визначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів. Також зазначає, що засуджені підлягають звільненню від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 104 КК України, а не ст. 75 КК України, про що зазначено у вироку.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, висновок прокурора Сорокіної О.А., яка підтримала доводи касаційного подання в частині неправильності визначення покарання за сукупністю злочинів, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Подія злочинів, доведеність винуватості ОСОБА_5 у їх скоєнні та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України підтверджується зібраними та дослідженими у справі доказами, дійсність та достовірність яких ніким не оспорюється, зокрема й в касаційному поданні.

Проте, як слушно зазначено в касаційному поданні, при визначенні покарання за сукупністю злочинів суд неправильно застосував кримінальний закон. Зокрема, після призначення покарання окремо за кожен злочин і визначення остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, суд тут же фактично застосував й принцип складання покарань, відповідно до якого визначив штраф до самостійного виконання.

Таке рішення є неправильним; воно суперечить вимогам ст. 70 КК України, оскільки не можуть одночасно застосовуватися різні за способом дії принципи призначення покарань за сукупністю злочинів.

У зв'язку з цим рішення про самостійне виконання штрафу підлягає виключенню з вироку.

Що ж до аргументів прокурора про неправильне застосування кримінального закону при звільненні засуджених від відбування покарання випробуванням, то допущене порушення не є настільки істотними, щоб з цих підстав втручатися у вирок. Дійсно, суд не послався на ст. 104 КК України при звільнення неповнолітніх від відбування покарання з випробуванням, проте фактично прийняв рішення, яке щодо підстав, умов та строку звільнення не суперечить положенням даної норми закону.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити частково.

Вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 24 травня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити й виключити з нього рішення про самостійне виконання покарання у виді штрафу.

У решті вирок залишити без зміни.