Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 липня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Кіровоградської області на вирок Ульяновського місцевого суду Кіровоградської області від 21 січня 2003 року щодо ОСОБА_1.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

немаючого судимості,

засуджено за ч. 3 та 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням 2 роки.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 100 грн. на відшкодування завданої шкоди.

В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1. не переглядався.

Зазначеним вироком засуджено ОСОБА_3, вирок щодо якого у касаційному порядку не оскаржено та касаційне подання не внесено.

Як визнав встановленим суд, 27 червня 2002 року близько 14-ї години ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 проникли на територію МТФ-1 у с. Сабатинівка Ульяновського району, звідки таємно викрали майно СВК "Україна" на суму 280 грн.

6 вересня 2002 року близько 13-ї години 30 хвилин ОСОБА_1 у с. Сабатинівка Ульяновського району з автомобіля РАФ д/н НОМЕР_1, таємно викрав майно ОСОБА_4 на суму 45 грн.

15 вересня 2002 року близько 12-ї години ОСОБА_1 у с. Сабатинівка Ульяновського району з території будинку ОСОБА_2, таємно викрав майно потерпілого на суму 550 грн.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1., зазначає, що суд в порушення вимог ст. 335 КПК України, у резолютивній частині вироку не зазначив покарання, призначене засудженому по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, а остаточне покарання визначив без застосування ст. 70 КК України. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, яка підтримала касаційне подання, обговоривши його доводи та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

На підставі зібраних у справі доказах, суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1. у крадіжках чужого майна, кваліфікував його дії за ч. 2 та 3 ст. 185 КК України та призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки, звільнивши засудженого на підставі ст. 75 КК України від його відбування з випробуванням 2 роки.

Проте, при призначенні покарання засудженому ОСОБА_1 суд допустив помилку, а саме, в порушення вимог ст. 335 КПК України, суд у резолютивній частині вироку не зазначив покарання, призначене засудженому по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, а остаточне покарання визначив без застосування ст. 70 КК України.

За таких обставин вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Якщо при новому судовому розгляді справи, буде доведена вина ОСОБА_1. у вчиненні інкримінованих злочинів, покарання йому необхідно призначити у відповідності до вимог закону.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити.

Вирок Ульяновського місцевого суду Кіровоградської області від 21 січня 2003 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.