Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 липня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок колегій суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 18 березня 2008 року.

Вироком Світловодського міськрайсуду Кіровоградської області від 14 березня 2007 року засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, відповідно до ст. 89 КК України несудимого,

за ч. 1 ст. 309 КК України на один рік позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено три роки позбавлення волі;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, раніше судимого: 1) 29 жовтня 1999р. за ч. 2 ст. 140 КК України на один рік позбавлення волі умовно з іспитовим строком один рік; 2) 19 травня 2000р. за ч. 3 ст. 140, 17, ч. 3 ст. 140 КК України із застосуванням ст. ст. 42, 43 КК України на чотири роки позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 29 січня 2003р. умовно-достроково на строк один рік дев'ять днів,

за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.

Суд зобов'язав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щомісячно з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_3 10000 грн., ОСОБА_4 2000 грн., ОСОБА_5 5000 грн., ОСОБА_6 650 грн. на відшкодування завданої шкоди, також судові витрати на користь держави з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно 235 грн. 40 коп. за проведення судово-криміналістичної експертизи і з ОСОБА_1 423 грн. 70 коп. за проведення судово-хімічної експертизи.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні злочинів за таких обставин.

Приблизно о 22 годині 3 листопада 2006 року ОСОБА_1, знаходячись на вул. Партизанській у м. Світловодську, у невстановленої особи незаконно без мети збуту придбав наркотичний засіб - опій ацетильований вагою в перерахунку на суху речовину 0, 103 г, який незаконно зберігав при собі до затримання в цей же день працівниками міліції.

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у першій декаді листопада 2006 року за попередньою змовою групою осіб із проникненням у садові будинки та інші приміщення, розташовані на території садово-городнього товариства "Аврора" у м. Світловодськ, повторно вчинили крадіжки майна ОСОБА_3 на суму 5245 грн., ОСОБА_6 - 861 грн., ОСОБА_4 - 603 грн., ОСОБА_5 - 1336 грн.

Вироком колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2007 року за апеляцією прокурора зазначений вирок щодо ОСОБА_2 у частині призначеного йому покарання скасовано і йому призначено три роки позбавлення волі.

Вироком колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 18 березня 2008 року за апеляцією прокурора вирок щодо ОСОБА_1 у частині призначеного йому покарання скасовано і йому призначено за ч. 1 ст. 309 КК України один рік позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України три роки позбавлення волі, а остаточно за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України - три роки позбавлення волі.

В касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на необ'єктивність апеляційної інстанції при розгляді апеляції прокурора, неналежне дослідження та оцінку нею обставин справи, даних про його особу, обставин, що пом'якшують покарання, що призвело до необґрунтованого висновку про неможливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням. Просить змінити вирок колегії суддів та застосувати до нього ст. 75 КК України.

Крім того, засуджений указує, що слідчий неповно з'ясував обставини справи, а в обвинувальному висновку допустив неточність дати його складання.

Щодо ОСОБА_2 судові рішення не оскаржено.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Матеріали справи свідчать, що обставини скоєння ОСОБА_1інкримінованих злочинів установлені з достатньою повнотою, висновки суду щодо його винуватості у вчиненні вказаних у вироку дій та їх кваліфікації за ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 185 КК України грунтуються на доказах, зібраних та досліджених в установленому законом порядку, є законними й обґрунтованими, і в касаційній скарзі засудженим не заперечуються.

Що ж стосується покарання, призначеного ОСОБА_1 вироком апеляційного суду, воно відповідає вимогам закону.

Так, згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з цих вимог закону, ступені тяжкості вчинених злочинів, один із яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких, даних про особу засудженого, які свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, належно оцінивши висновки суду першої інстанції щодо можливості виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання з випробуванням, апеляційний суд обґрунтовано визнав відсутність підстав для застосування до нього ст. 75 КК України.

Колегія суддів касаційного суду вважає, що призначене ОСОБА_1 вироком апеляційної інстанції покарання в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, є справедливим та необхідним для його виправлення й попередження нових злочинів.

З урахуванням викладеного посилання засудженого на те, що апеляційний суд необ'єктивно оцінив обставини справи і призначив йому суворе покарання, є безпідставним.

Допущена слідчим неточність дати ( замість 8 січня 2007 року вказано 8 листопада 2007 року) складання обвинувального висновку є технічною помилкою, яка не вплинула на законність постановлених по справі рішень.

Разом з тим, вироки міськрайонного та апеляційного судів підлягають зміні в порядку ст. 395 КПК України таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України при визнанні винними у вчиненні злочину декількох осіб судові витрати покладаються на кожного з них окремо. Усупереч цьому суд першої інстанції судові витрати, пов'язані з проведенням судово-криміналістичної експертизи, стягнув із засуджених солідарно. Тому колегія суддів вважає необхідним змінити порядок стягнення із засуджених зазначених судових витрат.

Крім того, як убачається з протоколу судового засідання та вироку міськрайсуду, останній з урахуванням визнання ОСОБА_1та ОСОБА_2 винуватості, фактичних обставин справи та цивільних позовів, із дотриманням вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів і обмежився допитом підсудних.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляцію прокурора, також не досліджував зібрані по справі докази. Однак у своєму вироку, обґрунтовуючи доведеність винуватості ОСОБА_1, крім його показань послався на ряд інших доказів, що суперечить вимогам ст. 323 КПК України.

Тому з мотивувальної частини вироку апеляційного суду належить виключити посилання на докази, які судами першої та апеляційної інстанції не досліджувались.

На підставі наведеного та керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В порядку ст. 395 КПК України з мотивувальної частини вироку колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 18 березня 2008 року щодо ОСОБА_1 виключити посилання на показання потерпілих, свідків, дані протоколів огляду місця події, особистого огляду ОСОБА_1, висновки експертиз як на докази винуватості засудженого.

Цей же вирок, а також вироки Світловодського міськрайсуду Кіровоградської області від 14 березня 2007 року та колегії суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінити в частині стягнення з них судових витрат, пов'язаних із проведенням судово-криміналістичної експертизи. Замість солідарного застосувати дольовий порядок стягнення та стягнути з кожного в дохід держави по 117 грн. 70 коп.

В решті зазначені судові рішення залишити без змін.