Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Сорокіної О.А.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 08 липня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на постанову Дніпровського районного суду м.Херсона від 27 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Цією постановою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше не судима,

звільнена від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 212, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 366 КК України у зв'язку з передачею на поруки трудовому колективу приватного підприємства "Нісса-Ура" на підставі ст. 47 КК України,

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження.

раніше не судима,

звільнена від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 367 КК України у зв'язку з передачею на поруки трудовому колективу приватного підприємства "Нісса-Ера" на підставі ст. 47 КК України.

У апеляційному порядку постанова щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не переглядалась.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обвинувачувались у тому, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді головного бухгалтера ПП "Нісса-Ера", як службова особа, в період з 01 вересня 2004 року по 31 грудня 2004 року з метою ухилення від сплати податків, умисно склала неправдиві документи, а саме підробила податкові накладні від імені СТОВ "Анатолійське", ФГ "Жайворонок", ФГ "Дніпро", ФГ "Сівелір", ТОВ "Агро-Юніон-2". В подальшому, достовірно знаючи, що ПП "Нісса-Ера" не мало права на збільшення суми податкового кредиту, а також не мало фінансово-господарських відносин з цими підприємствами, використала підроблені податкові накладні, відобразила дані цих накладних у бухгалтерському обліку та податковій звітності ПП "Нісса-Ера" та збільшила суму податкового кредиту. Цими діями державі заподіяна шкода у великому розмірі, оскільки до бюджету не надійшов податок на додану вартість на загальну суму 208 387, 16 грн.

Крім того, ОСОБА_2, як директор ПП "Нісса-Ера", не забезпечила створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, складання та подання бухгалтерської звітності головним бухгалтером, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них завірила податкову звітність ПП "Нісса-Ера" своїми підписами, яка в подальшому була надана Державній податковій інспекції у м.Херсоні, що потягло тяжкі наслідки, оскільки до бюджету не надійшов податок на додану вартість на загальну суму 208 387, 16 грн.

У касаційному поданні прокурор вважає, що постанова суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винесена з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, оскільки були відсутні підстави для звільнення їх від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України. З цих підстав просить постанову суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 47 КК України, ст. 10 КПК України однією з умов передачі особи на поруки є виправдання довіри колективу, а також якщо особа не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Застосування ст. 47 КК України - це право, а не обов'язок суду і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.

При перевірці матеріалів справи встановлено, що рішення суду про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі ст. 47 КК України, ст.ст. 7-1, 10 КПК України суд належним чином не мотивував.

ОСОБА_2 передана на поруки колективу ПП "Нісса-Ера", директором якого вона є, а ОСОБА_1 працювала головним бухгалтером і на даний час працює бухгалтером цього колективу, тому можливість колективу належним чином контролювати поведінку керівників підприємства та застосовувати до них заходи виховного характеру є сумнівним.

Відповідно до ст. 47 КК України та п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" (v0012700-05) підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею на поруки є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства та виправдати свою поведінку. Особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину, передавати на поруки не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час неодноразових допитів на досудовому слідстві свою вину у інкримінованих їм злочинах не визнавали (а.с.1-2, 24-37, 54-55, 59-65, 69-70 т.5), свою вину визнали лише в суді, без пояснення обставин вчинення злочину та його мотивів.

Тому колегія суддів вважає, що висновок суду про щире каяття ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину належним чином не мотивований.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду є необгрунтованою і підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого суд повинен врахувати наведене в ухвалі, перевірити доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, і в залежності від встановленого прийняти рішення, яке б відповідало вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Постанову Дніпровського районного суду м.Херсона від 27 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд до того ж суду.