Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 8 липня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову щодо ОСОБА_1

Постановою Білогірського районного суду АР Крим від 09 січня 2008 року

звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч.2 КК України на підставі п. "е" ст. 1 Закону України від 19 квітня 2007 року "Про амністію".

Суд постановив стягнути з ОСОБА_1судові витрати в сумі 1197 грн. 39 коп. на користь експертної установи.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

ОСОБА_1обвинувачували у тому, що 17 вересня 2005 року, приблизно о 18 год. 20 хв., керуючи автомобілем "Мерседес-Бенц Е-430", під час руху по автодорозі Сімферополь - Феодосія - Керч у м. Білогірську він допустив порушення п.п. 1.5, 2.3 "б", 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху. Зокрема, при здійсненні обгону попутного транспортного засобуОСОБА_1. неправильно обрав швидкість руху, виїхав за межі лівого узбіччя дороги, де вчинив наїзд на бордюр та дерево. В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди потерпілі, які знаходились в автомобілі ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. отримали тяжкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень померла.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про виключення із постанови суду першої інстанції рішення про стягнення з ОСОБА_1судових витрат на користь експертної установи, оскільки таке рішення не відповідає положенням кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, колегія суддів вважає, що це подання підлягає задоволенню.

Як видно із матеріалів справи, судом першої інстанції перед початком судового слідства було задоволено клопотання ОСОБА_1, захисник якого у судовому засіданні надав суду відповідні документи про наявність у підсудного третьої групи інвалідності, про звільнення ОСОБА_1від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії. Правильність такого рішення суду у касаційному порядку ніким не оспорюється.

Що ж стосується викладених у поданні прокурора доводів щодо безпідставності рішення суду в частині покладення на ОСОБА_1обов'язку відшкодувати судові витрати за проведення експертизи на користь експертної установи, то колегія суддів вважає їх обґрунтованими, оскільки це рішення суперечить положенням кримінально-процесуального закону.

Відповідно до ст. 93 КПК України при визнанні підсудного винним у вчиненні злочину суд постановляє стягти з нього судові витрати. Крім того, якщо підсудний визнаний винним, але звільнений від покарання, суд має право покласти на нього судові витрати.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1не було визнано винним у вчиненні злочину, а було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії.

Кримінально-процесуальний закон не передбачає можливості стягнення судових витрат з особи, яку було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії.

Наведені обставини не були враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення в частині відшкодування судових витрат, у зв'язку з чим до постанови суду слід внести зміни, про які йде мова у касаційному поданні прокурора.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Білогірського районного суду АР Крим від 9 січня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити із мотивувальної і резолютивної частин постанови рішення суду про стягнення з ОСОБА_1судових витрат в сумі 1197 грн. 39 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Криму.