розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 липня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення.

Вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2007 року засуджено

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Харкова, мешканця

м. Підгороднє Дніпропетровської області,

раніше судимого 11.05.2002 р. цим же судом

за ст.ст. 122 ч. 1, 189 ч. 1, 206 КК України

на 4 роки 6 місяців позбавлення волі

з іспитовим строком на 3 роки -

за ст. 185 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі;

за ст. 186 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, ОСОБА_1 призначено покарання - 5 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 11 липня 2003 року у нічний час, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у приміщенні кафе "Фараон", що по вул. Комсомольській м. Підгороднє Дніпропетровської області, вчинив крадіжку належних ОСОБА_2 майна та грошей на загальну суму 2067 грн., чим спричинив потерпілому значну матеріальну шкоду.

Він же 8 вересня 2005 року, приблизно о 00 годині 30 хвилин, будучи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у приміщені кафе-магазину "Бенефіс", що по вул. Мостовій м. Підгороднє Дніпропетровської області, виказуючи погрози застосування насильства, яке не є небезпечне для життя та здоров'я ОСОБА_3, відкрито заволодів грошима у сумі 758,05 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що досудове та судове слідство проведено неповно та однобічно з порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки інкримінованих йому злочинів він не вчиняв.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів, а саме показаннями потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які вони давали під час досудового слідства, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та протоколами відповідних слідчих дій.

При цьому, твердження засудженого про те, що потерпілий ОСОБА_2 сам передав йому на зберігання гроші, посвідчення та мобільний телефон, а також те, що гроші у ОСОБА_3 він взяв у борг, були предметом детальної перевірки судом першої та апеляційної інстанцій і визнані безпідставними.

Даний висновок суду сумнівів не викликає.

Також, судом першої інстанції у судовому засіданні перевірялись причина зміни показань потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_8 щодо вчинених ОСОБА_1 злочинів. У результаті, відповідно до ст. 279 КПК України, судом було винесено постанову, якою поставлено перед прокурором питання про притягнення вказаних осіб до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві показання.

Суд повно дослідив обставини справи, дав зібраним доказам належну оцінку і правильно застосував матеріальний закон.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли скасування постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень, по справі не встановлено.

А твердження засудженого про те, що він був позбавлений можливості ознайомитися з протоколом судового засідання є безпідставними. У матеріалах справи є власноруч написана ОСОБА_1 заява від 15.06.2007р. про те, що він з матеріалами справи та протоколом судового засідання ознайомлений у повному обсязі (т. 3 а.с. 147).

Покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і призначене з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчинених злочинів, даним щодо особи засудженого.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Головуючого	Федченка О.С.
суддів	Вус С.М., Таран Т.С.