Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 липня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Донецької області від 30 січня 2008 року, яким засуджено

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

судимого 9 липня 2007 року за ч. 2 ст. 286 ККУкраїни на 3 роки позбавлення волі з

позбавленням права керувати транспортними

засобами на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України

звільненого від відбування покарання

з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

за ч. 4 ст. 187 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

за ч. 3 ст. 289 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, а на підставі ст. 71 КК України остаточно призначено 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю та з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6348 гривень 11 копійок матеріальної шкоди та 100 000 гривень моральної шкоди.

Згідно вироку ОСОБА_2 засуджений за вчинення розбійного нападу та умисне вбивство за наступних обставин.

14 серпня 2007 року ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, з метою умисного вбивства ОСОБА_3 та заволодіння автомобілем і його майном, запропонував останньому поїхати на озеро "Водобуд" в селищі Байрак м. Горлівки. По дорозі, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, попросив ОСОБА_3 зупинитись біля лісопосадки недалеко від будинку АДРЕСА_1 та накинув йому на шию мотузку, задушив потерпілого.

Після вчиненого вбивства, ОСОБА_2 заволодів автомобілем "ВАЗ 2108" вартістю 13 786 гривень 50 копійок, який належав ОСОБА_1 та мобільним телефоном ОСОБА_3 вартістю 1050 гривень, а труп ОСОБА_3 скинув у колодязь.

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 просить вирок апеляційного суду скасувати із-за невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Вважає, що ОСОБА_2 необхідно призначити довічне позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про відмову в задоволенні касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за які його засуджено, ґрунтується на перевірених доказах, не заперечується у касаційній скарзі і є правильним.

Покарання ОСОБА_2 суд призначив з дотриманням положень ст. 65 КК України. Воно є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Усі обставини, які обтяжують покарання і на які посилається потерпіла в касаційній скарзі, ураховані судом і змістовно наведені у вироку.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши у справі кілька обставин, які пом'якшують покарання, обґрунтовано визнав за можливе застосувати до ОСОБА_2 позбавлення волі на певний строк, а тому прохання потерпілої про призначення засудженому довічне позбавлення волі не підлягає задоволенню.

Будь-яких даних про те, що органи досудового слідства чи суд під час розгляду справи допустили упередженість або порушення норм КПК України (1001-05) , які були б підставою для зміни або скасування вироку, не виявлено.

Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Донецької області від 30 січня 2008 року щодо засудженого ОСОБА_2 - без зміни.