Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 3 липня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_1 на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 14 березня 2007 року, яким засуджено

ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

судимого 9 квітня 1997 року за ч. 3 ст. 142,

ч. 1 ст. 222, ч. 3 ст. 222 КК України на сім років

позбавлення волі, звільненого 6 серпня 2001 року

на підставі ст. 3 Закону України "Про амністію"

умовно з іспитовим строком на два роки один місяць 17 днів,

за ч. 3 ст. 153 КК України на вісім років позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків йому призначено вісім років шість місяців позбавлення волі,

ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

неодноразово судимого, останнього разу -

7 жовтня 1999 року за ч. 1 ст. 106, ст. 43 КК України

ч. 1 ст. 222, ч. 3 ст. 222 КК України на сім років

на два роки шість місяців позбавлення волі,

за ч. 1 ст. 156 КК України на три роки обмеження волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5. 8.057 грн. 64 коп. на відшкодування матеріальної і 10.000 грн. - моральної шкоди, а з ОСОБА_6 - на користь ОСОБА_7 2.175 грн. 25 коп. на відшкодування матеріальної і 10.000 грн. - моральної шкоди. У решті позовних вимог потерпілих відмовлено. установила:

Суд визнав ОСОБА_2 винуватим у тому, що він уночі 2 серпня 2002 року, перебуваючи в нетверезому стані, за попередньою змовою з ОСОБА_6 неподалік с. Любимівка Каховського району, застосовуючи фізичне насильство до малолітньоїОСОБА_5, 1989 року народження, задовольнив з нею статеву пристрасть неприродним способом.

Тієї ж ночі ОСОБА_6перебуваючи в нетверезому стані, за попередньою змовою ОСОБА_2 неподалік с. Любимівка Каховського району, вчинив розпусні дії щодо неповнолітньої ОСОБА_6 1987 року народження.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 7 серпня 2007 року вирок щодо ОСОБА_6 змінено. Виключено з мотивувальної частини вироку посилання суду на вчинення злочину ОСОБА_6 щодо малолітньоїОСОБА_5 та неповнолітньої ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_2 У решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_1. просить скасувати судові рішення, а справу - закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину. Твердить, що досудове і судове слідство були проведені однобічно й неповно, в основу вироку суд поклав неправдиві показання потерпілої та свідків, які обмовили його підзахисного, а також неправдиві висновки експертиз, інші ж докази, які могли істотно вплинути на його висновки, до уваги не взяв. Вказує, що суд апеляційної інстанції неналежним чином розглянув апеляції та не на всі доводи відповів, крім того, усуваючи помилку місцевого суду, сам допустив - іншу.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, захисника - адвоката ОСОБА_1., який підтримав доводи своєї касаційної скарги, думку прокурора, яка вважала, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню та просила змінити вирок і ухвалу: ОСОБА_6 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КК України на підставі ст. 49 КК України, а з судових рішень щодо ОСОБА_2 виключити кваліфікуючу ознаку "вчинення злочину групою осіб", перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 377 КПК України рішення апеляційної інстанції має бути докладно вмотивоване. При розгляді справи за апеляційною процедурою необхідно ретельно перевіряти доводи апеляцій, аналізувати їх, зіставляючи з тими доказами, що містяться в матеріалах справи, щоб наведені в апеляціях доводи не залишилися без реагування. У даному разі суд апеляційної інстанції ці вимоги закону не виконав.

Як убачається з матеріалів справи, засуджені ОСОБА_2 і ОСОБА_6 підтримуючи доводи своїх апеляцій, у суді твердили, що до злочинів вони не причетні, вказували, що досудове і судове слідство були проведені однобічно, неповно, з істотними порушеннями норм КПК України (1001-05) , а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, просили виправдати їх. Захисник ОСОБА_8. у своїй апеляції зазначав, що суд, не маючи достатніх і достовірних доказів, дійшов упередженого висновку щодо винуватості ОСОБА_4у вчиненні злочину, за який його засуджено.

Апеляційний суд, хоча й розписав в ухвалі зміст апеляцій засуджених і захисника, проте жодного з їхніх доводів в ухвалі не проаналізував і не зазначив підстав, через які апеляції визнано необгрунтованими. Це є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, оскільки апеляції по суті залишилися без належного реагування.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого належить перевірити всі матеріали справи, звернути увагу на допущені недоліки, усунути їх і постановити рішення, яке б точно відповідало вимогам закону.

Керуючись ст. ст. 394 - 398 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 7 серпня 2007 року скасувати, а кримінальну справу щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_4 - направити на новий апеляційний розгляд.