Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 1 липня 2008 р. у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_3 на вирок Алчевського міського суду Луганської області від 30 листопада 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області від 2 лютого 2007 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

народженого ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше не судимого,

виправдано за ч.3 ст. 358 КК України за відсутністю складу злочину;

засуджено за ч.3 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього певних обов'язків відповідно до вимог ст. 76 КК України.

ОСОБА_2

народженого ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, раніше не судимого.

виправдано за ч.1 ст. 358 КК України за відсутністю складу злочину;

засуджено за ч.3 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього певних обов'язків відповідно до вимог ст. 76 КК України.

З засуджених стягнуто солідарно на користь потерпілого ОСОБА_3 39000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди і 2000 грн. - моральної.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області 2 лютого 2007 року вирок залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_1 і ОСОБА_2 засуджені за те, що у квітні 2006 року в м. Алчевську Луганської області за попередньою змовою групою осіб шляхом обману та зловживання довірою заволоділи грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 на суму 45000 грн., тобто вчинили шахрайство у великих розмірах.

Крім того, вказаним вироком ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виправдані відповідно за ч.3 і ч.1 ст. 358 КК України за відсутністю в їх діях складів злочинів - підроблення, виготовлення підроблених документів і використання завідомо підробленого документа.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, яке, на його думку виразилось у незаконному виправданні ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за ст. 358 КК України, а також у необхідності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4, просить скасувати постановлені у справі судові рішення і направити справу прокурора на додаткове розслідування.

Також потерпілий вважає. що судом призначено засудженим занадто м'яке покарання і неправильно вирішено цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

Як вбачається з матеріалів справи, досудове та судове слідство у ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судових рішень, у справі не допущено.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні шахрайських дій відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені перевіреними у справі та наведеними у вироку доказами, що у скарзі потерпілого й не оспорюється.

Що стосується доводів потерпілого про незаконне виправдання ОСОБА_1 за ч.3 і ОСОБА_1 за ч.1 ст. 358 КК України, то вони є безпідставними, оскільки суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що заповнення засудженими не відповідаючими дійсності даними бланків прийомо-здаточних актів і їх використання є способом вчинення шахрайства при відсутності умислу на вчинення самостійного злочину, передбаченого ст. 358 КК України, а самі акти є звичайними документами бухгалтерського обліку.

Що стосується доводів у касаційній скарзі потерпілого про необхідність притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4, то вони також були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій і обґрунтовано визнані безпідставними, що належно мотивовано у судових рішеннях.

При призначенні засудженим покарання суд відповідно до вимог закону врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особи ОСОБА_1 і ОСОБА_2, обставини, що пом'якшують їх відповідальність, і дійшов обґрунтованого висновку про можливість звільнення засуджених від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Також правильно, відповідно до вимог закону і з урахуванням моральних страждань потерпілого вирішено судом цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення з засуджених 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди, що також мотивовано у вироку належним чином.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги потерпілого ОСОБА_3 відмовити.