У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Міщенка С.М.,
суддів Федченка О.С. і Кармазіна Ю.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 липня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1. і захисника ОСОБА_2. в інтересах засудженого ОСОБА_3. на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 1 березня 2007 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 серпня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянин України, такий, що
судимості не мав,
засуджений до позбавлення волі:
- за ч. 4 ст. 187 КК України на вісім років шість місяців з конфіскацією майна;
- за ч. 1 ст. 309 КК України на один рік шість місяців.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1. визначено за сукупністю злочинів остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років шість місяців з конфіскацією майна.
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
громадянин України, такий, що неодноразово судився, останній раз: 3.02.2004 р. Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 307 ч. 2 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна, засуджений за ч. 2 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 3.02.2004 року і ОСОБА_3. визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років з конфіскацією майна.
Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1. і ОСОБА_3. на користь потерпілої ОСОБА_4. 295 грн. на відшкодування майнової шкоди та 20000 грн. моральної шкоди.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 серпня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни, а щодо ОСОБА_3. змінено: виключено з вироку вказівку суду про те, що умисними діями ОСОБА_3. потерпілій ОСОБА_4. було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.
У решті вирок залишено без зміни.
За вироком ОСОБА_1. і ОСОБА_3. визнано винними та засуджено за те, що вони 12 липня 2003 року о 21-ій год. 30 хв. на вул. Заводській поблизу прохідної № 2 Новомосковського НТЗ м. Новомосковська Дніпропетровської області вчинили розбійний напад на ОСОБА_4, поєднаний із насильством, небезпечним для її життя та здоров'я, та заволоділи майном потерпілої на загальну суму 295 грн., заподіявши їй легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Крім того, у ході розбою ОСОБА_1. завдав ОСОБА_6. удар ножем у грудну клітку, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження.
Також ОСОБА_1. 28 жовтня 2005 року вдень на території свого домоволодіння за АДРЕСА_1 у м. Новомосковську Дніпропетровської області виявив кущ дикоростучих конопель, які зірвав та переніс на горище цього ж будинку, де висушив, а потім виготовив наркотичний засіб - марихуану, яку зберігав для особистого вживання без мети збуту. 30 жовтня 2005 року при проведенні працівниками міліції обшуку за місцем проживання ОСОБА_1. на горищі було виявлено та вилучено речовину вагою 0,21 гр. а в серванті в будинку - 73,27 гр. речовини, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом (марихуаною), яку він незаконно придбав, виготовив та зберігав без мети збуту для особистого вживання.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. просить судові рішення в частині засудження за ч. 4 ст. 187 КК України скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Посилається на те, що розбій не вчиняв і вказує, що висновки суду про його винуватість у цьому злочині грунтуються на недостовірних доказах, отриманих з порушенням кримінально-процесуального закону. Стверджує, що на досудовому слідстві до нього застосовувались незаконні методи і його позбавили права на захист.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить судові рішення щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на нове розслідування, обґрунтовуючи допущеними, на його думку, порушеннями вимог кримінально-процесуального закону під час досудового та судового слідства.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що в їх задоволенні необхідно відмовити.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1. і ОСОБА_3. у вчиненні злочинів, за які їх засуджено, підтверджується дослідженими та належно оціненими судом доказами.
Доводи касаційних скарг засудженого ОСОБА_1. і захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3. про те, що засуджені не вчиняли розбою на потерпілу ОСОБА_4, є безпідставними, оскільки спростовуються такими доказами.
Так, у явці з повинною, на допитах як підозрюваного і обвинуваченого від 13.12.2005 р. ОСОБА_1. у присутності захисника показував, що влітку 2003 року з ОСОБА_3 поблизу прохідної № 2 Новомосковського НТЗ з метою заволодіння чужим майном вчинили напад на жінку, заволодівши її сумкою з речами.
Суд з достатньою повнотою перевіряв показання ОСОБА_1. і ОСОБА_3., які в суді заперечили їх причетність до розбійного нападу на ОСОБА_4, а також наявність алібі на момент вчинення даного злочину.
Зазначені показання засуджених суд з огляду на те, що вони матеріалами справи не підтверджуються, обґрунтовано визнав безпідставними і такими, що були спрямовані на уникнення ОСОБА_1 і ОСОБА_3 відповідальності за скоєне.
Такий висновок суду ґрунтується на показаннях потерпілої ОСОБА_4. про те, що 12 липня 2003 року в одному з нею маршрутному таксі їхали двоє осіб, яких вона опізнала як ОСОБА_1. і ОСОБА_3., які вслід за нею вийшли на зупинці. Йдучи додому, ОСОБА_1. і ОСОБА_3 на неї напали, завдали ножові удари в щоку, двічі в спину, грудну клітку, а коли впала на землю, вони її били ногами у тулуб, забрали сумку і золоті вироби, показаннях на досудовому слідстві свідків ОСОБА_7. і ОСОБА_8, свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10
При проведенні відтворення обстановки та обставин події потерпіла ОСОБА_4 показала місце вчиненого на неї нападу, розповіла про обставини і механізм заподіяння їй тілесних ушкоджень.
За даними висновків судово-медичних експертиз виявлені у ОСОБА_4. тілесні ушкодження у виді непроникаючих колото-різаних поранень правої щоки і правої поперекової ділянки, проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва могли утворитись в результаті механізму, вказаного потерпілою при проведенні за її участю відтворення обстановки та обставин події (т. 1 а.с. 55-56, 144).
Перевіркою матеріалів справи не виявлено об'єктивних даних, які б свідчили про те, що потерпіла ОСОБА_4 з особистої чи іншої зацікавленості давала неправдиві показання і обмовила ОСОБА_1. і ОСОБА_3. у вчиненні ними розбою.
Крім того, аналогічні доводи тим, на які посилаються касатори, про застосування до ОСОБА_1. і ОСОБА_3. незаконних методів досудового слідства перевірялись прокурором і судом. За результатами перевірки факти застосування до них незаконних методів не підтвердились і постановами помічника прокурора м. Новомосковська від 17.07.2006 року і 27.11.2006 року в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції відмовлено за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.ст. 365, 373 КК України (т. 2 а.с. 4, 48).
Суд апеляційної інстанції, розглядаючи кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1. і ОСОБА_3. та їх захисників, перевірив викладені в них доводи, які за змістом є аналогічними доводам касаційних скарг, та з наведенням відповідних мотивів визнав їх безпідставними.
Дії ОСОБА_1. за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 309 КК України і ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 187 КК України кваліфіковані правильно.
Покарання ОСОБА_1 і ОСОБА_3 призначено судом з дотримання вимог ст. 65 КК України і є необхідним для виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, у справі не виявлено.
Як вбачається з матеріалів справи, при затриманні ОСОБА_1. за його клопотанням був запрошений до участі в справі адвокат ОСОБА_11, який здійснював захист його прав і законних інтересів. Процесуальні права, в тому числі й право мати захисника, роз'яснювались також ОСОБА_3, але скористатись цим правом при провадженні досудового слідства він відмовився і заявив про здійснення захисту самостійно.
У судовому засіданні ОСОБА_1 і ОСОБА_3 юридичну допомогу надавали професійні захисники, а також було допущено до участі в справі як захисника ОСОБА_12.
Отже, доводи в касаційних скаргах засудженого ОСОБА_1. і захисника ОСОБА_2 про порушення права засуджених ОСОБА_1. і ОСОБА_3. на захист є необґрунтованими.
Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1. і захисника ОСОБА_2. в інтересах засудженого ОСОБА_3. відмовити.
Судді: С.М. Міщенко О.С. Федченко Ю.М. Кармазін