Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Вергізової Л.А.

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 24 червня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 та касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 4 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше не судимий,

засуджений за ч.2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі п."є" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання.

У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 15 травня 2007 року, приблизно о 14 годині, керуючи автомобілем "ВАЗ - 2108" та рухаючись по автодорозі "Київ - Овруч" в напрямку м.Овруч, на вул.Київській в с.Демидів Вищгородського району Київської області порушив п.п.1.2, 1.3, 1.5, 11.2, 12.1, 12.3, 13.1, 2.3б Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Форд", яким керував ОСОБА_2 Автомобіль "Форд" відкинуло на зустрічну смугу руху, де він зіткнувся з автомобілем "Фольксваген-Транспортер", яким керував ОСОБА_3 Водій автомобіля "Форд" ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили його смерть, а пасажир - ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, також були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості водію автомобіля "Фольксваген-Транспортер" ОСОБА_3, крім того, йому була завдана матеріальна шкода.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на істотні порушення кримінально-процесуального закону при стягненні з нього матеріальної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_3, оскільки суд не повинен був брати до уваги, як доказ, звіт автотоварознавця про оцінку матеріальної шкоди, яка завдана власнику автомобіля "Фольксваген - Транспортер". Також він вважає, що автотоварознавець повинен був скласти висновок. З цих підстав просить вирок щодо нього скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

У касаційному поданні прокурор посилається на порушення норм кримінального та кримінально-процесуального закону, необґрунтоване застосування до засудженого ОСОБА_1 акту амністії. З цих підстав просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання та касаційну скаргу засудженого, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги і касаційного подання, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню.

Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, суд обґрунтував дослідженими у судовому засіданні доказами, і з цих підстав вирок суду щодо ОСОБА_1 в касаційному порядку не оскаржено.

Доводи касаційного подання прокурора про неправильне застосування судом до ОСОБА_1 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року (955-16) і звільнення його від відбування покарання є обґрунтованими.

Відповідно до п."є" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року звільняються від покарання у виді позбавлення волі особи, які на день набрання чинності цим законом в установленому порядку визнані хворими на туберкульоз, онкологічні захворювання, СНІД та інші тяжкі хвороби, які перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоровя України № 3/6 (z0155-00) від 18 січня 2000 року.

Згідно п.6.3.4 цього Переліку, можуть бути звільнені від покарання у виді позбавлення волі особи, які хворіють на органічне слабоумство (внаслідок енцефаліту, менінгоенцефаліту, сифілісу мозку, травми головного мозку).

З висновку амбулаторної судово-психолого-психіатрічної експертизи № 560 від 13 червня 2007 року вбачається, що ОСОБА_1 страждає та страждав на момент вчинення злочину на раннє органічне ураження головного мозку із інтелектуальною недостатністю у ступеню помірно вираженої дебільності та емоційно-вольовим розладом.

Однак дані про те, чи підпадає виявлене у ОСОБА_1 захворювання під дію п.6.3.4 зазначеного Переліку захворювань, що дає право для застосування до нього акту амністії, у висновку судово-психолого-психіатрічної експертизи або інших матеріалах справи відсутні, що ставить під сумнів законність та обґрунтованість рішення суду про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі п."є" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року.

За таких обставин вирок суду щодо засудженого ОСОБА_1 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого суд повинен врахувати доводи, наведені у касаційній скарзі засудженого, а також у касаційному поданні прокурора і постановити у справі законне і обгрунтоване рішення, цивільний позов вирішити відповідно до вимог діючого законодавства.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів,

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 та касаційне подання заступника Генерального прокурора України задовольнити.

Вирок Вишгородського районного суду Київської області від 4 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.