Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 19 червня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними поданням прокурора та скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 23 липня 2007 року, яким засуджено

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

немаючого судимості,

за ч. 2 ст. 125 КК України на два роки обмеження волі, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням на один рік іспитового строку та покладено обов'язки, передбачені п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 10.000 грн. на відшкодування моральної і 320 грн. - матеріальної шкоди,

Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він 22 червня 2006 року біля приміщення Ірпінського міського виконавчого комітету Київської області, що по вул. Шевченка, 2-а м. Ірпінь, під час сварки з неприязні двічі ударив ОСОБА_3 невстановленим предметом, схожим на ніж, у праве плече і живіт, чим заподіяв йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 вересня 2007 року вирок залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок і ухвалу щодо ОСОБА_1, а справу - направити на новий судовий розгляд. Вказує, що суд неправильно застосував кримінальний закон, в діях засудженого вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Засуджений ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі з доповненнями до неї просить в касаційному порядку судові рішення щодо нього скасувати, а справу - направити на досудове розслідування. Твердить, що злочину він не вчиняв, висновки суду ґрунтуються лише на суперечливих показаннях потерпілого та свідків і неправдивих даних висновків експертиз. Не погоджується з вирішенням цивільного позову.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, засудженого ОСОБА_1 і його захисника - адвоката ОСОБА_2, які підтримали доводи своєї касаційної скарги, просили скасувати вирок і ухвалу, а справу - направити на досудове розслідування та заперечили проти задоволення касаційного подання прокурора, думку потерпілого ОСОБА_3, який вважав, що касаційне подання прокурора про скасування судових рішень та направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд через неправильне застосування кримінального закону підлягає задоволенню, а касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, просила скасувати вирок і ухвалу з направленням справи на новий судовий розгляд, а касаційну скаргу засудженого - залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційних подання і скарги, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню, а касаційна скарга - частковому задоволенню з наступних підстав.

Змінюючи формулу обвинувачення органів досудового слідства і перекваліфіковуючи злочинні дії ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 на ч. 2 ст. 125 КК України, суд, як видно з вироку, виходив з того, що, хоча й доведено факт нанесення ОСОБА_1 колюче-ріжучим предметом тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 під час конфлікту, що виник 22 червня 2006 року у приміщенні виконавчого комітету Ірпінської міської ради та продовжився на вулиці біля цієї будівлі, проте у справі не здобуто доказів, які б вказували на те, що засуджений мав намір на вбивство потерпілого.

Разом із тим, як убачається з показань потерпілого ОСОБА_3, саме ОСОБА_1 розпочав конфлікт, виштовхав його з приміщення виконавчого комітету Ірпінської міської ради, а коли він, намагаючись уникнути зазначеного конфлікту, побіг від засудженого, той наздогнав його на вулиці і двічі вдарив ножем у плече та живіт.

Свідками цих подій були ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які твердили, що дійсно того дня конфлікт між засудженим і потерпілим стався саме через ОСОБА_1, який виганяючи ОСОБА_3 з приміщення виконкому, застосовував до нього насильство, а коли обидва вискочили на вулицю, ОСОБА_3 було поранено (т. 2 а. с. 195, 215, 218). Свідок ОСОБА_6, крім того, зазначав, що ОСОБА_1, переслідуючи потерпілого, намагався захопити із собою палку, але свідок цьому перешкодив (т. 2 а. с. 215-218).

Привертають також увагу показання свідків-очевидців ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 За їхніми словами у судовому засіданні, ОСОБА_3, намагаючись уникнути насильства, побіг від ОСОБА_1, але той його наздогнав і декілька разів чимось замахнувся, після чого потерпілий повернувся поранений зі слідами крові на одязі (т. 2 а. с. 231, 236, 251). Показання зазначених свідків суд навів у вироку, проте належної оцінки їм не дав.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи у ОСОБА_3 було виявлено легкі тілесні ушкодження у виді колото-різаних поранень передньої черевної стінки справа та зовнішньої поверхні правого плеча, походження яких можливе від дії колюче-ріжучого предмета, якім міг бути клинок ножа, за обставин, про які повідомив потерпілий (т. 1 а. с. 87). На одязі ОСОБА_3 також були виявлені пошкодження, які співпадали з його тілесними ушкодженнями (т. 2 а. с. 150-151).

Як убачається з показань експерта ОСОБА_10, глибина виявленого у ОСОБА_3 ранового каналу поверхні правого плеча була 4 см, а передньої черевної стінки - до 8 см. Обидва ушкодження були заподіяні одним і тим же колюче-ріжучим предметом, якім міг бути клинок ножа, при чому поранення плеча могло потягнути тяжкі наслідки у разі пошкодження плечової артерії, яка розташована в тій же ділянці (т. 2 а. с. 226-230).

За таких обставин доводи прокурора про те, що суд розглянув справу з істотними порушеннями вимог КПК України (1001-05) і постановив поспішне рішення про перекваліфікацію дій засудженого з ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 на ч. 2 ст. 125 КК України, з яким безпідставно погодилася апеляційна інстанція, у зв'язку з чим судові рішення підлягають скасуванню, є слушними.

Тому зазначені судові рішення підлягають скасуванню, а кримінальна справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого належить перевірити всі матеріали справи, звернути увагу на допущені недоліки, усунути їх і постановити законне рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 - 398 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Вирок Ірпінського міського суду Київської області від 23 липня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 26 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу - направити на новий судовий розгляд.