Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 17 червня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Рівненської області на вирок Володимирецького районного суду Рівненської області від 20 липня 2007 року щодо засудженого ОСОБА_1,

вироком суду

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м.Кузнецовська Рівненської області,

в силу ст. 89 КК України несудимого, -

засуджено:

за ч.1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі;

за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 остаточно призначено 2 роки позбавлення волі

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 2 рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.3, 4 ч.1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 11 січня 2007 року у будинку АДРЕСА_1 вчинив крадіжку належного потерпілому ОСОБА_2 мобільного телефону "Самсунг Х-500" вартістю 620 грн..

Крім того, 16 лютого 2007 року ОСОБА_1 у будинку свого знайомого потерпілого ОСОБА_3 в смт.Рафалівка Володимирецького району Рівненської області повторно вчинив крадіжку мобільного телефону "Нокіа-3220" вартістю 615 грн..

У касаційному поданні заступник прокурора Рівненської області, не оскаржуючи висновки суду щодо доведеності винності та правильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України, ставить питання про зміну оскаржуваного вироку у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону із виключенням з резолютивної його частини засудження ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 та ст. 70 КК України.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касатора, колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності винності ОСОБА_1 та кваліфікації його дій за ч.ч.1, 2 ст. 185 КК України грунтуються на сукупності зібраних у справі доказів, зокрема, повному визнанні вини самим засудженим; показаннях потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, даних протоколів огляду місць події, виявлення та вилучення мобільних телефонів, є правильними та не оспорюються прокурором.

Що стосується покарання, то воно призначено засудженому ОСОБА_1 з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ним злочинів та даних про його особу.

Твердження прокурора про неправильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України є непереконливим.

Згідно з ч.2 ст. 33 КК України при сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини кримінального кодексу України, тому рішення суду про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.1 і ч.2 ст. 185 КК України є обгрунтованим.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на правильність висновку суду, не встановлено.

З наведеного вбачається, що передбачені законом підстави для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,-

у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Рівненської області щодо ОСОБА_1 - відмовити.