Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Кравченка К.Т.,

суддів

Гошовської Т.В., Кривенди О.В.

за участю прокурора

Вергізової Л.А.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 червня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Iндустріального районного суду м. Дніпропетровська від 4 жовтня 2007 року.

Цією постановою

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

уродженця м. Дніпропетровська,

громадянина України,

не судимого, -

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 368 КК України (2341-14) у зв'язку з передачею його на поруки трудовому колективу Державної організації "Комбінат "Салют" за умови, що він протягом року з дня передачі на поруки виправдає довіру колективу, не буде ухилятися від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Як зазначено у постанові суду, органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він наказом директора Державної організації "Комбінат "Салют" № 71-ос від 21 листопада 2005 року був призначений на посаду заступника директора по роботі з матеріалами 1-ої групи Державної організації "Комбінат "Салют" і відповідно до посадової інструкції виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, тобто був посадовою особою.

6 липня 2007 року приблизно о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у своєму службовому кабінеті адміністративної будівлі Державної організації "Комбінат "Салют", розташованого по вул. Запасній, 7 у м. Дніпропетровську, передав ОСОБА_2 договір № 46 від 6 червня 2007 року про надання платних послуг по збереженню товарно-матеріальних цінностей, у той час як ОСОБА_2 передала йому у виді хабара 4 620 грн., після чого ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування постанови суду з нпарвленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. При цьому посилається на те, що вказане судове рішення не може бути виконано реально, оскільки підлеглі не спроможні проводити дійсну виховну роботу з одним із керівників підприємства, впливати на його трудову діяльність. Крім того, ОСОБА_1 свою вину в одержанні хабара не визнав. Зазначає, що клопотання державної організіції "Комбінат "Салют", належним чином не оформлено, оскільки у ньому не зазначено, які заходи виховного характеру будуть застосовані до ОСОБА_1 і чи зобов'язується він законослухняною поведінкою та сумлінною працею виправдати довіру колективу. Також стверджує, що ОСОБА_1 до набрання чинності вказаної постанови наказом директора Державної організації "Комбінат "Салют" був звільнений із займаної посади за власним бажанням.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 47 КК України (2341-14) особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня її передачі на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Цих вимог закону суд при розгляді справи не дотримався та формально підійшов до вирішення питання щодо звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України (2341-14) .

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на момент розгляду справи судом був заступником директора ДО "Комбінат "Салют", тобто одним із керівників підприємства, а отже, при вирішенні питання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки колективу зазначеної організації суд не з'ясував, яким чином підлеглий йому колектив буде застосовувати до ОСОБА_1 заходи виховного характеру.

Крім цього, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України (2341-14) має умовний характер, а саме: ця особа протягом року з дня передачі на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок.

Незважаючи на ці вимоги закону, 10 жовтня 2007 року, тобто через 6 днів після рішення суду про звільнення від кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 звільнений з посади заступника директора ДО "Комбінат "Салют" за власним бажанням, що підтверджується долученою до касаційного подання прокурора належно завіреною копією наказу директора зазначеної організації № 43-ос від 10 жовтня 2007 року.

Наведене свідчить про формальний підхід керівництва колективу ДО "Комбінат "Салют" до взятих на себе зобов'язань стосовно здійснення заходів виховного характеру щодо ОСОБА_1

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду про можливість звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України (2341-14) є передчасним та грунтується на недостатньо перевірених фактах.

Тому постанова суду не може бути визнана законною та обгрунтованою, у зв'язку із чим підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду суд має повно та об'єктивно дослідити обставини справи і постановити рішення, яке б відповідало вимогам закону та було б обгрунтованим.

На підставі викладеного та керуючись статтями 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Постанову Iндустріального районного суду м. Дніпропетровська від 4 жовтня 2007 року щодо ОСОБА_1 с к а с у в а т и, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж районного суду.