Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого, судді

Селівона О.Ф.

суддів

Редьки А.I. і Канигіної Г.В.

за участю прокурора

Кравченко Є.С.

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 12 червня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 19 червня 2007 року, якою змінено вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2006 року про засудження

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1

неодноразово судимої, останнього разу -

17 липня 2002 року за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14)

на два роки позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) на два роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю, а на підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів до остаточного покарання - п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю,

установила:

Суд визнав ОСОБА_1винуватою в тому, що вона 8 грудня 2004 року біля будинку по вул. Леніна, 96 в с. Усатове Біляївського району у невстановленої слідством особи незаконно на власні потреби придбала 14 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого (сухою вагою 0,76 грамів).

Крім того, ОСОБА_1за невстановлених слідством обставин з метою збуту придбала особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, який незаконно зберігала за місцем проживання та який 15 і 20 січня 2005 року збула ОСОБА_2(1 мл.) і ОСОБА_3. (1,9 мл. - сухою вагою 0,057 грамів), а решту - 0,132 грами в неї вилучили працівники міліції.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 19 червня 2007 року вирок змінено. Постановлено вважати ОСОБА_1. засудженою за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) на два роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на три роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю, а на підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів до остаточного покарання - трьох років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю. У решті вирок залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити кримінальну справу на новий апеляційний розгляд. Твердить, що апеляційний суд безпідставно змінив вирок місцевого суду і застосував до ОСОБА_1. положення ст. 69 КК України (2341-14) . Вважає, що таке покарання не відповідає тяжкості вчиненого засудженою і даним про її особу.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання і просила скасувати ухвалу з направленням справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів дійшла до наступного.

Обгрунтовуючи висновок про винуватість Савельєвої у вчиненні злочинів, за які її засуджено, судові інстанції послалися на докази, що містяться у матеріалах справи.

Приймаючи рішення про зміну вироку в частині призначення покарання ОСОБА_1, застосовуючи до неї положення ст. 69 КК України (2341-14) та призначаючи покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 307 КК України (2341-14) , апеляційний суд, як видно з ухвали, послався виключно на вік засудженої, її стан здоров'я і тривале перебування під вартою.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1негативно характеризується, вчинила злочини (тяжкий і середньої тяжкості) в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, раніше вона неодноразово судима за вчинення аналогічних злочинів, ніде не працює, вину у вчиненому не визнала. На зазначені обставини місцевий суд послався у вироку, проте апеляційний суд, змінюючи вирок, повною мірою їх не врахував.

У такому разі доводи прокурора в касаційному поданні про необгрунтованість ухвали апеляційного суду та необхідність її скасування через м'якість призначеного засудженій покарання, є слушними.

Ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд. Під час якого належить перевірити всі матеріали справи, звернути увагу на допущені недоліки, усунути їх і в разі доведеності винуватості Савельєвої у вчиненні зазначених злочинів, призначене їй покарання слід вважати м'яким.

Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 394 - 398 КПК України (1001-05) , колегія суддів

ухвалила:

касаційне подання прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 19 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу - направити на новий апеляційний розгляд.