Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 12 червня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду Рівненської області від 27 квітня 2007 року, яким

ОСОБА_1

що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в

м. Володимир-Волинському Волинської

області, раніше неодноразово судимого,

останній раз 5.12.2003 року апеляційним

судом Волинської області за ч. 3 ст. 185 ККУкраїни на 5 років 6 місяців позбавлення волі,

за ч. 4 ст. 187 КК України до позбавлення волі на 8 років з конфіскацією всього майна;

за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України до позбавлення волі на 13 років з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено покарання - 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання даного покарання та покарання призначеного вироком апеляційного суду Волинської області від 5 грудня 2003 року ОСОБА_1 остаточно призначено 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

ОСОБА_1 за вироком суду визнано винним у тому, що він 22.09.2001 року поблизу будинку АДРЕСА_1, з метою заволодіння чужим майном, напав на ОСОБА_27 та наніс сокирою чисельні удари по голові потерпілої, заподіявши тілесні ушкодження, що призвело до смерті ОСОБА_3, Після цього ОСОБА_1 заволодів майном ОСОБА_11 на загальну суму 205,15 грн..

У касаційних скаргах та доповненнях:

засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд. Зазначає, що вбивство ОСОБА_11 не вчиняв, а вирок, на його думку є незаконним, справа сфальсифікована слідчими органами. Посилається на неповноту та однобічність у дослідженні обставин справи, зазначає про своє алібі, про причетність до вбивства інших осіб, про порушення його права на захист;

захисник ОСОБА_4в інтересах засудженого ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку та закриття справи за відсутністю в діях підзахисного складу злочину. На його думку, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що допущена неповнота та однобічність у дослідженні обставин справи.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_4, котрі підтримали касаційні скарги, прокурора, який вважав, що вирок постановлений законно і обгрунтовано, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинених злочинах обґрунтований сукупністю належно оцінених доказів, котрі відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи у касаційних скаргах про недоведеність винуватості засудженого є необґрунтованими.

Зокрема, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_28, ОСОБА_29 показали, що бачили ОСОБА_1, який прямував 22.04.2001 р. біля 1 год. з с. Довгоноси в центр села Люблинець. При цьому ОСОБА_28 заявила, що бачила ОСОБА_1 в безпосередній близькості, оскільки він взявши її за підборіддя сказав "А, дівчата".

На АДРЕСА_1, даного селища, де сталося вбивство ОСОБА_3, в ніч біля 2 год. ОСОБА_1 бачили свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, що підтверджено як їх показаннями, так і даними протоколів пред'явлення осіб для впізнання (т. 1, а.с. 327-328, 330-331).

Згідно їх показань ОСОБА_1 йшов в напрямку залізничної колії, маючи в руках схожий на сокиру предмет.

Їх покази підтверджуються даними протоколу огляду місця події та показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, згідно яких труп потерпілої містив рубані рани в ділянці голови, шиї. Від нього до проїжджої частини дороги вели сліди волочіння, поряд з якими виявлено слід босої ноги людини (т. 1, а.с. 19-28).

З показань потерпілої ОСОБА_11, свідка ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_3 мала прибути біля 2 год. ночі 22 вересня 2001 року потягом Львів-Ковель.

Згідно графіку руху поїздів та показань свідка ОСОБА_30 вбачається, що в той час на залізничну станцію Люблінець-Волинський о 2 год. 19 хв. прибував лише один потяг, тобто Львів-Ковель. Дана станція знаходиться недалеко від місця вбивства ОСОБА_11, що стверджено протоколами огляду, схемою місця події (т. 3, а.с. 83, 84, 86; т. 6, а.с. 301, 302).

Свідок ОСОБА_12 показала, що ОСОБА_3 взяла з собою у дорогу поліетиленову сумку з стрічок у білу та голубу клітинку, гаманець з металевими защіпками кілька пустих скляних банок та можливо інші речі, які могли бути у застібнутій сумці потерпілої, яку остання мала з собою.

Потерпіла ОСОБА_11 та свідок ОСОБА_10 заявили про наявність в сумці потерпілої грошей біля 4 грн., сарафана, 2 кофт, курточки, косметики: губної помади, пудри, зубної щітки і зубної пасти, гребінця, 2 ручок, складної парасольки та особистого щоденника з записами, в тім числі і з описом значень дорогоцінного каміння, який ОСОБА_3 вела в загальному зошиті в клітинку. Крім того з показань ОСОБА_11 встановлено, що ОСОБА_3 мала з собою дві однакових поліетиленових сумки в біло-синю клітинку, які складалися та упаковувалися одна в одну.

Як встановлено з даних протоколу огляду місця події (т. 1, а.с. 19-28), показань свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_6, вищевказаних речей поблизу трупа ОСОБА_3 не виявлено.

Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_1, ОСОБА_17 показали, що засуджений переховував у своєму сараї з сіном синтетичну сумку в білу і синю клітинку, яку при його затриманні вранці 22 вересня 2001 року він спалив в плиті.

Саме таку сумку, як показала потерпіла ОСОБА_11, свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10, мала ОСОБА_3 з собою в день смерті.

Свідок ОСОБА_15, ОСОБА_8 та інші підтвердили про спосіб знищення ОСОБА_1 вищевказаної сумки і це також підтверджено даними протоколу огляду місця події (т. 1, а.с. 42-48), згідно якого в будинку засудженого після того, як він втік від працівників міліції з біло-блакитною сумкою, в нього її не виявлено, в плиті містились решітки щойно спалених предметів з сумки.

Як вбачається з даних, протоколу огляду місця події нежилого будинку ОСОБА_18 (т. 1, а.с. 31-35), вранці після вбивства ОСОБА_3 пошкоджено двері, в плиті, яку незадовго до того топили, виявлено рештки поліетиленової сумки, складної парасольки, металевих заклепок до сумки, металевий каркас гаманця.

У рештках цих речей потерпіла ОСОБА_11, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_10 впізнали речі, які ОСОБА_3 мала з собою в час загибелі: гаманець, парасольку; даними протоколів огляду, пред'явлення даних доказів для впізнання (т. 1, а.с. 289, 291, 293, 309-310) та висновком судово-криміналістичної експертизи про приналежність цих решток, парасолі, гаманця саме такої форми і конфігурації, на які вказали зазначені свідки.

Зі змісту протоколу обшуку видно, що в хліві з сіном, розташованому в садибі засудженого, після вбивства виявлено поліетиленовий пакет з зубною щіткою і пастою, гребінцем, 2 ручками. частиною загального зошита без обкладинки. На одному з листків якого міститься запис, що починається словами: "Камни, приносящие счастье..." і закінчуються - "... коварно тебя домагается", звідти ж вилучено 4 сокири, (т. 1 а.с. 132), що підтверджується і показаннями свідків ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_1.

Потерпіла ОСОБА_11, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_10 показали при впізнанні (т. 1, а.с. 289-293, 304-310), що дані речі належали ОСОБА_11, їх вона мала з собою в час загибелі, частина зошиту - її щоденник, з якого вирвано листки з записами. Ці показання підтверджуються висновком судово-почеркознавчої експертизи (т. 1, а.с. 198-199), згідно якого рукописний текст у вилученому при обшуку зошиті виконано рукою ОСОБА_3. Зазначені особи також показали, що ОСОБА_3 була спокійною та врівноваженою дівчиною, завжди ділилася з ними своїми потаємними думками. Вона не мала ворогів і на їх погляд ніхто не мав підстав заподіяти їй лихо.

Згідно з висновком судово-криміналістичної експертизи, виявлений у ОСОБА_1 зошит є єдиним цілим з листком, на якому міститься виконаний ОСОБА_3 запис. (т. 6, а.с. 364-370).

Проникнення ОСОБА_1 в будинок ОСОБА_18 підтверджується вироком апеляційного суду Волинської області від 05.12.2003 р., згідно якого ОСОБА_1 засуджений за вчинення крадіжки велосипеду і сокири шляхом пошкодження дверей в даному будинку в ніч на 22 вересня 2001 року (т. 4, а.с. 317-340).

Про причину смерті потерпілої ОСОБА_3 свідчать висновки судово-медичних експертиз, якими встановлено, що смерть ОСОБА_11 настала в короткий проміжок часу між 1 та 3 год. 22 вересня 2001 року в результаті рубаних проникаючих ран голови з пошкодженням кісток склепіння та основи черепа з розрушенням головного мозку, які були заподіяні гострим рублячим предметом, типу леза сокири. Після їх отримання потерпіла не могла самостійно пересуватись. Розташування плям забруднення і крові на одязі свідчить про переміщення тіла ОСОБА_3 після спричинення тілесних ушкоджень, шляхом волочіння передньою поверхнею тіла донизу. (т. 1, а.с. 156-160, т. 6 а.с. 299-302).

Саме в такому положенні, як показали у суді свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14, вони виявили труп ОСОБА_3

Згідно з висновком судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_1 хоча і є інвалідом внаслідок психіатричного захворювання, однак в момент злочинів розумів значення своїх дій, міг віддавати їм звіт і керувати ними. Осудним є і в даний час. (т. 1, а.с. 260-271).

Всебічно і об'єктивно дослідивши докази по справі, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187 та п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

Доводи засудженого у касаційній скарзі про свою непричетність до вбивства ОСОБА_3 є необґрунтованими. Вони були ретельно перевірені в судовому засіданні і правильно визнані як такі, що не відповідають матеріалам справи.

Зокрема, твердження засудженого про те, що він в ніч на 22.09.2001 р. ночував у себе вдома в сараї разом з особою на ім'я ОСОБА_24 і не міг перебувати в місці вчинення злочину жодним доказом не підтверджено.

Свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_25 показали про відсутність в їхній домівці засудженого з 24 години 21-го до світанку 22 вересня 2001 року. З довідки Карасинської сільради вбачається, що особа на ім'я ОСОБА_24 у вказаному ОСОБА_1 селі ніколи не проживала. (т. 6, а.с. 429).

Про ночівлю в господі ОСОБА_1 сторонньої особи не заявляли і батьки засудженого - свідки ОСОБА_26 і ОСОБА_1

Не підтвердились і посилання про причетність до вбивства інших осіб, зокрема братів ОСОБА_6, або людини, яка нібито напередодні побила шифер на даху будинку ОСОБА_11.

Ці обставини також ретельно перевірялись в судовому засіданні і правильно визнані як такі, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Процесуальних порушень, зокрема і порушення права на захист, які ставили б під сумнів правильність висновку суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинених злочинах немає.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 і його захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Рівненської області від 27 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.