розглянула в судовому засіданні 10 червня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 2 листопада 2006 року.

Зазначеним вироком засуджено

IНФОРМАЦIЯ_1народження,

раніше не судимого,

- за ч.1 ст.115 КК України (2341-14) до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 1433 грн. 56 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 13.05.2005 року близько 1 год., перебуваючи у власному будинку по АДРЕСА_1, в процесі сварки і бійки зі ОСОБА_3, якого він запідозрив у викраденні 200 грн., з метою позбавлення життя потерпілого завдав йому численні удари металевим ліхтариком по голові, а потім ножем в життєво важливі органи - грудну клітину та поперекову ділянку, спричинивши легкі тілесні ушкодження у вигляді різаних ран грудної клітки, стегна та кистей рук, а також тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні в момент спричинення, у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини з пошкодженням лівої нирки та брижейки товстої кишки, що ускладнилося масивною крововтратою, від яких ОСОБА_3 помер на місці події.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 у частині вирішення цивільного позову і стягнення з нього на користь ОСОБА_2 1433 грн. 56 коп. - скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства. У решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 доводить, що умислу на вбивство ОСОБА_3 він не мав, а тілесні ушкодження потерпілому спричинив, обороняючись від протиправних дій останнього. Зазначає, що суд безпідставно не задовольнив його клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами, яке, хоча і подавалося письмово, проте не долучено до матеріалів справи. Посилається на те, що покарання призначено йому неправильно. Просить вирок скасувати або перекваліфікувати його дії на ст.118 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив задовольнити касаційну скаргу засудженого частково та, застосувавши ст. 69 КК України (2341-14) , пом'якшити призначене йому покарання до 5 років позбавлення волі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, які були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції, перегляду відповідно до вимог ч.1 ст.398 КПК України (1001-05) у касаційному порядку не підлягають.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на досудовому слідстві в явці з повинною, при допитах як підозрюваного та обвинуваченого, при відтворенні на місці обстановки та обставин події, у судовому засіданні послідовно й незмінно зазначав, що саме він при сварці, яка переросла в бійку, завдав ударів ОСОБА_3 металевим ліхтариком по голові, а потім декілька разів - ножем у грудну клітину та поперекову ділянку тіла, від чого останній помер.

Такі показання засудженого підтверджені сукупністю інших наведених у вироку і належно оцінених судом доказів. У касаційній скарзі засуджений також наголошує на тому, що він вбив потерпілого ОСОБА_3, але стверджує, що діяв у стані необхідної оборони або при перевищенні її меж. Однак, зазначене посилання засудженого є безпідставним та таким, що спростовано матеріалами справи.

Як видно з матеріалів справи, між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 виникла сварка через начебто викрадення останнім 200 грн. у засудженого, яка переросла в бійку. Під час цієї бійки ОСОБА_1 завдав ОСОБА_3, який перебував у тяжкому ступені алкогольного сп'яніння, удари металевим ліхтариком по голові, а потім ножем у грудну клітину і поперек потерпілого, який, захищаючись, намагався схопити його за горло. Після цього ОСОБА_4, зайшовши ОСОБА_3 збоку, завдав йому удару в бік і, не виймаючи ножа з рани, підняв його на ножі.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 05.08.2005 року при дослідженні трупа ОСОБА_3 було виявлено тілесні ушкодження, які повністю відповідають зазначеним вище обставинам їх заподіяння. Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок проникаючого поранення черевної порожнини з пошкодженням лівої нирки та брижейки товстої кишки, що ускладнилось гострою масивною крововтратою.

Наведені дані у сукупності свідчать, що ОСОБА_1, у якого встановлена лише припухлість на грудній клітині, не перебував у стані необхідної оборони, оскільки з боку потерпілого не було суспільно-небезпечного посягання на життя та здоров'я засудженого, яке давало б ОСОБА_1 підстави для неодноразового застосування ножа і вбивства ним ОСОБА_3.

Повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд правильно кваліфікував дії засудженого за ч.1 ст.115 КК України (2341-14) як умисне вбивство, вчинене з особистих неприязних стосунків під час сварки і бійки. Підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_1 на ст.118 КК України (2341-14) або для скасування вироку із закриттям справи - не встановлено.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які давали б підстави для скасування судових рішень по справі, колегія суддів не вбачає.

Твердження ОСОБА_1 про незадоволення його клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами безпідставне.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 письмового клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами не подавав, а заявив таке клопотання в судовому засіданні 19.06.2006 року, і воно судом було задоволено. Однак у подальшому справа була передана іншому судді, і з 27.07.2006 року розглядалась з початку в іншому складі суду. З протоколу судового засідання, зауваження на який у цій частині не подавалися, видно, що клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами ОСОБА_1 цьому складу суду не заявляв та не підтримав свого клопотання, заявленого попередньому складу суду.

За таких обставин немає підстав вважати, що по справі було порушено право ОСОБА_1 на фіксування судового процесу технічними засобами.

Разом з тим, судом було допущено порушення кримінально-процесуального та кримінального закону при призначенні ОСОБА_1 покарання.

Так, при визначенні ОСОБА_1 розміру покарання судом було порушено вимоги ст. 375 КПК України (1001-05) , відповідно до якої після скасування вироку апеляційним судом при новому розгляді справи судом першої інстанції посилення призначеного засудженому покарання допускається тільки за умови, якщо попередній вирок щодо нього було скасовано за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника в зв'язку з необхідністю застосування більш суворого покарання, а також, коли при додатковому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2006 року був засуджений за ч.1 ст.115 КК України (2341-14) за умисне вбивство ОСОБА_3 та йому призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України (2341-14) у виді позбавлення волі строком на 5 років. При цьому судом було ураховано тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженого, який позитивно характеризувався, мав на утриманні двох неповнолітніх дітей, пом'якшуючі покарання обставини - вчинення ним злочину вперше, щире каяття, надання явки з повинною, чим він сприяв розкриттю злочину.

Цей вирок ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 квітня 2006 року за апеляціями засудженого та потерпілої, які задоволено частково, було скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю вироку вимогам ст.ст. 323, 334 КПК України (1001-05) , неповнотою та однобічністю судового слідства, а не за м'якістю призначеного ОСОБА_1 покарання.

При новому судовому розгляді суд, засуджуючи ОСОБА_1 за ч. 1 ст.115 КК України (2341-14) за той самий злочин у тому самому обсязі обвинувачення, порушив вимоги ст.375 КПК України (1001-05) та погіршив становище засудженого, не застосувавши щодо нього ст. 69 КК України (2341-14) і призначивши йому більш суворе за розміром покарання, що є неприпустимим.

На цю помилку місцевого суду не звернув уваги й суд апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, судові рішення в цій частині підлягають зміні з пом'якшенням на підставі ст. 69 КК України (2341-14) ОСОБА_1 призначеного покарання.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 2 листопада 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити: застосувати ст. 69 КК України (2341-14) і пом'якшити йому покарання за ч. 1 ст. 115 КК України (2341-14) до 5 років позбавлення волі.