Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 10 червня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 липня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 19 вересня 2007 року,

вироком суду

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця м.Шепетівки Хмельницької області,

судимого 12.03.2002 року за ч.2 ст. 187, ст. 304, ч.3 ст. 185 та ст. 70 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; звільненого 6.11.2006 року умовно-достроково на 2 роки 2 місяці 16 днів,-

засуджено за ч.2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1 остаточно призначено 8 років 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 19 вересня 2007 року зазначений вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 26 березня 2007 року поблизу магазина "Маяк" по вул.Чкалова м.Шепетівки Хмельницької області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом нанесення удару ножем у груди ОСОБА_2, заподіяв йому тяжке тілесне ушкодження, від якого останній помер.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, стверджує, що злочину не вчиняв, кримінальну справу щодо нього сфабриковано, досудове слідство та судовий розгляд проведено неповно, однобічно, з порушенням його права на захист та застосуванням незаконних методів слідства щодо нього, у зв'язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо доведеності винності у вчиненні ОСОБА_1 злочину та кваліфікації його дій за ч.2 ст. 121 КК України грунтуються на сукупності зібраних у справі доказів, зокрема показаннях свідка ОСОБА_3, який показав, що в один із днів березня 2007 року, ОСОБА_1, повернувшись з магазину "Маяк", повідомив, що між ним та ОСОБА_2 відбувся конфлікт, в результаті якого він вдарив останнього ножем; показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що у березні 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбулася бійка; даними протоколу відтворення обстановки та обставин події, під час якого ОСОБА_1 у присутності захисника повністю визнав свою винність у нанесенні удару ножем та щиро покаявся; даними висновку судово-медичної експертизи, згідно з яким ОСОБА_2 заподіяно тяжке тілесне ушкодження, в результаті якого він помер, іншими зібраними по справі доказами.

Твердження засудженого ОСОБА_1 про порушення його права на захист спростовуються матеріалами справи, з яких убачається, що засуджений відмовився від захисника (а.с. 94)., а за його бажанням його забезпечено захисником, у судовому засіданні та в суді апеляційної інстанції таких клопотань не заявляв, а вивченням матеріалів справи встановлено, що його заява є безпідставною.

Що стосується покарання, то воно призначено засудженому ОСОБА_1 з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та даних про його особу, з яких убачається, що він уже засуджувався, на шлях виправлення не став, та вчинив новий злочин у період іспитового строку.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на правильність висновку суду, не встановлено.

З наведеного вбачається, що передбачені законом підстави для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,-

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 - відмовити.