Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 червня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 жовтня 2007 року яким,

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше неодноразово судимого, останнього

разу 27 лютого 2004 року за ч. 2 ст. 185,

ст. 198, ч. 3 ст. 186 КК України на чотири

роки і два місяці позбавлення волі,

звільненого 19 квітня 2007 року умовно -

достроково на десять місяців і десять днів,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 27 лютого 2004 року і ОСОБА_1. визначено остаточне покарання позбавлення волі на строк чотири роки і два місяці.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 29 липня 2007 року близько 19 год., перебуваючи на вул. Коссака в м. Стрий Львівської області, будучи у стані алкогольного сп'яніння із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, відкрито викрав у ОСОБА_2 мобільний телефон "Нокіа-1600" на загальною вартістю 1625 грн.

У касаційній скарзі засудженийОСОБА_1. вказує на те, що суд необґрунтовано кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки жодних дій направлених на вчинення грабежу у нього не було, а висновок суду ґрунтується на суперечливих доказах. Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та застосування до нього недозволених методів слідства. Просить вирок скасувати, а справу закрити.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, і є обґрунтованим.

Так, засудженийОСОБА_1. як на досудовому слідстві так і під час судового розгляду не заперечував, що саме він вчинив відкрите викрадення мобільного телефону "Нокіа-1600" у ОСОБА_2, який продав незнайомому чоловіку за 30 грн.

Потерпіла ОСОБА_2. під час досудового слідства підтверджувала те, що 29 липня 2007 року близько 18 год. 30 хв., коли вона разом із ОСОБА_1. переходили перехрестя вулиць Коссака та Сковороди у м. Стрий, засуджений схопив її за праву руку, в якій вона тримала відкриту жіночу сумочку, витягнув з неї мобільний телефон "Нокіа-1600", штовхнув її на землю та втік.

За висновком судово-медичної експертизи потерпілійОСОБА_2 були заподіянні легкі тілесні ушкодження.

Згідно з показаннями свідкаОСОБА_3. на досудовому слідстві, які були досліджені в судовому засіданні, він був присутній в якості понятого при проведенні огляду місця події за участю засудженого, під час якого засуджений вказав місце поблизу кіоску "Товарна біржа", що на вул. Косака в м. Стрию, де він викинув стартовий пакет з викраденого ним мобільного телефону "Нокіа-1600". Під час вказаної слідчої дії було вилучено "Сім-картку" оператора мобільного зв'язку "Ді-джус", що належалаОСОБА_2

Ці показання повністю узгоджуються з даними протоколів явки з повинною ОСОБА_1, відтворення обстановки та обставин події за участю засудженого під час якого він розповів про обставини відкритого викрадення ним мобільного телефону у ОСОБА_2

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України.

Під час досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені й досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи. Тому колегія суддів вважає, що доводи скарги засудженого про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є необґрунтованими.

Як убачається з матеріалів справи,ОСОБА_1. із заявами про застосування до нього недозволених методів слідства під час досудового слідства та судового розгляду не звертався, а у справі відсутні будь-які дані про вчинення щодо нього органами досудового слідства неправомірних дій. Тому доводи скарги в цій частині колегія суддів також вважає безпідставними.

Покарання ОСОБА_1. призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України воно є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли б перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу й постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок при перевірці справи в касаційному порядку не виявлено.

Отже, передбачених законом підстав для призначення даної справи до касаційного розгляду із повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб, немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -

відмовити в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1, засудженого вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24 жовтня 2007 року.