Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого, судді

Коновалова В.М.

суддів

Редьки А.I. та Кривенди О.В.

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 5 червня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_1. на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 13 липня 2006 року, яким засуджено

ОСОБА_2

IНФОРМАЦIЯ_1

немаючого судимості,

за ч. 4 ст. 190 КК України (2341-14) на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 2 ст. 358 КК України (2341-14) на три роки обмеження волі, за ч. 3 ст. 358 КК України (2341-14) на два роки обмеження волі, а на підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно йому призначено шість років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

За ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 255 КК України (2341-14) ОСОБА_2. виправдано.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_6. на користь ОСОБА_7. 340.000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди,

установила:

Суд визнав ОСОБА_2винуватим у тому, що він у березні - червні 2004 року підробив документи, за допомогою яких за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_6і ОСОБА_3 у шахрайський спосіб заволоділи 340.000 грн. ОСОБА_7.

Так, ОСОБА_4за попередньою змовою з ОСОБА_612 лютого 2004 року придбали суб'єкт підприємницької діяльності - ПП "Жилдортранс" у м. Кременчук з метою прикриття незаконної діяльності без наміру здійснення підприємницької діяльності, зареєстрували його на ОСОБА_6. ОСОБА_2за попередньою змовою ОСОБА_4підшукали об'єкт злочинного посягання - МПП "Маяк" у с. Розстошенці Полтавського району, що належало ОСОБА_7. ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_2, видаючи себе за директора ПП "Жилдортранс" і використовуючи для цього підроблені документи на ім'я ОСОБА_8., уклав з ОСОБА_7. фіктивний договір купівлі - продажу 2.500 т. газового конденсату № 84 від 11 травня 2004 року, до якого вніс неправдиві відомості щодо власників (директора) цього підприємства, його юридичної адреси. Потерпілий ОСОБА_7. 9 і 10 червня 2004 року перерахував на розрахунковий рахунок ПП "Жилдортранс", вказаний ОСОБА_3, 340.000 грн. ОСОБА_5 і особа, матеріали справи щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, за допомогою печатки ПП "Жилдортранс", яку їм передав ОСОБА_2, зняли переведені потерпілим грошові кошти з рахунку ПП "Жилдортранс" на рахунок фіктивного підприємства, а в послідуючому зняли ці кошти готівкою. Отримані у такий спосіб гроші розділили між собою ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4та інша особа.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 13 червня 2007 року вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_1. просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_2., а кримінальну справу - закрити. Твердить, що її підзахисний не мав умислу на вчинення шахрайства, участі в підробці й використанні підроблених документів не брав, в основу вироку суд поклав неправдиві й суперечливі показання інших засуджених. Вважає, що призначене ОСОБА_2. покарання є суворим.

Вирок щодо засуджених ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5і ОСОБА_6. не оскаржуються і касаційне подання щодо них не принесено.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Винуватість ОСОБА_2у вчиненні злочинів, за які його засуджено, матеріалами справи доведена.

В основу вироку суд поклав показання засудженого Шевченка, який неодноразово на досудовому слідстві і в суді детально розповідав про обставини вчинення ним за попередньою змовою з ОСОБА_2 злочину щодо ОСОБА_7. Його показання зводилися до того, що саме ОСОБА_2, який очолював фірму, що займалася реалізацією нафтопродуктів і знав інших підприємців у цій сфері, запропонував йому вчинити шахрайство щодо фірми ОСОБА_7. МПП "Маяк": продати йому неіснуючий товар, а отримані гроші розділити між собою. Для цього ОСОБА_2повідомив йому адресу підприємства потерпілого, надав необхідні документи з реквізитами і печатку ПП "Жилдортранс", бланки договору, прайслисти по нафтопродуктах, мобільний телефон і документи на ім'я ОСОБА_8. За розробленим ОСОБА_2 планом він, видаючи себе за директора ПП "Жилдортранс", ввів потерпілого в оману і, переконавши його у вигідності такої угоди, уклав з ним фіктивний договір купівлі - продажу газового конденсату на умові передплати в сумі 340.000 грн., яку ОСОБА_7. перевів на рахунки ПП "Желдортрансу". За виконання цієї ролі від ОСОБА_2він отримав 70.000 грн.

Аналогічними були показання ОСОБА_3на очній ставці з ОСОБА_2. Останній в ході цієї слідчої дії також підтвердив, що був ініціатором злочину.

Потерпілий ОСОБА_7. прямо вказав на ОСОБА_3як на особу, з якою 11 травня 2004 року він, вважаючи останнього директором ПП "Жилдортранс" ОСОБА_8 ., уклав договір купівлі - продажу газового конденсату, 9 і 10 червня 2004 року він перерахував на рахунки зазначеного підприємства передоплату в сумі 340.000 грн., проте пальне так і не отримав.

Ці докази, показання на досудовому слідстві інших засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14., ряд письмових доказів, у тому числі дані висновків експертів про те, що договір купівлі - продажу № 84 від 11.05.2004 року, який містить неправдиві відомості, підписаний ОСОБА_3, а відбитки печатки ПП "Жилдортранс" нанесені за допомогою кліше, виготовленого з використанням набору типографічних шрифтів, дані платіжних доручень, грошових чеків, рахунків - фактур дали судовим інстанціям підстави для висновку про вчинення ОСОБА_2 злочинних дій, які за своїми ознаками утворюють склади злочинів, передбачені ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 і ч. 2 ст. 358 КК України (2341-14) .

Що стосується покарання, то воно призначене ОСОБА_2у у відповідності з вимогами закону, є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів. Суд урахував ступінь тяжкості вчинених винуватим злочинів, дані про його особу, всі обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання. Підстав вважати призначене ОСОБА_2у покарання суворим колегія суддів не має.

Будь-яких даних про порушення органом досудового слідства чи судом норм кримінального або кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, на які вказується у касаційній скарзі, не встановлено.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів не знаходить підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) .

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

ухвалила:

відмовити захиснику - адвокату ОСОБА_1. в задоволенні касаційної скарги.