Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 03 червня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Сихівського районного суду м.Львова від 14 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 15 листопада 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий

23.12.2003 р. за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки

позбавлення волі, звільнений 12.08.2005 р. по амністії,

засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі.

За ст. 304 КК України ОСОБА_1. виправданий.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_1. та ОСОБА_3. на користь ДП МОУ "Монтажник-Львів" 6386 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 15 листопада 2006 року вирок щодо ОСОБА_1. залишений без зміни.

Цим же вироком також засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3, які в касаційному порядку судові рішення не оскаржили.

За вироком суду ОСОБА_1. визнаний винним у тому, що він разом з ОСОБА_2 та неповнолітнім ОСОБА_3. за попередньою змовою між собою, повторно в ніч на 26 вересня 2005 року проникли до приміщення складу ДП МОУ "Монтажник-Львів", яке розташоване поАДРЕСА_1 у м.Львові, звідки таємно викрали 10 бухт телефонного кабелю ТСВ 30х2х0,5, ТСВ 10х2х0,5 та ТППеп3, ізоляцію яких обпалили, а мідний дріт вагою 45 кг. мали намір здати на пункт прийому кольорового металу, однак були затримані працівниками підприємства.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. посилається на те, що його необґрунтовано засуджено за ч.3 ст. 185 КК України, суд не перевірив його заяву про застосування до нього недозволених методів ведення слідства, внаслідок чого він оговорив себе у вчиненні злочину, зазначає також, що його не було ознайомлено з матеріалами справи. Крім того, ОСОБА_1. вказує на те, що не було встановлено розмір викраденого майна за кожним епізодом обвинувачення і йому інкриміновано викрадення телефонного кабелю 24.09.2005 року. З цих підстав просить судові рішення щодо нього скасувати.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який не підтримав касаційну скаргу ОСОБА_1., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, керуючись законом. Законним є вирок, постановлений за умови правильного застосування кримінального закону і дотримання при провадження справи кримінально-процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України, мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного з засуджених, з зазначенням мотивів з яких суд відкидає інші докази. Формулювання обвинувачення повинно містити точний опис обставин справи з зазначенням ознак об'єктивної сторони складу злочину, визнаного судом доведеним та його кваліфікуючих ознак. У цій частині вироку необхідно викласти весь обсяг обвинувачення, обставини, які визначають ступінь винності кожного з підсудних, їх роль у вчиненні злочинів, а потім докази в обґрунтування цих висновків.

Цих вимог закону суди першої та апеляційної інстанції при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_1. не дотримались.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. обвинувачувався і визнаний винним у тому, що він разом з засудженими по цій же справі ОСОБА_2 та неповнолітнім ОСОБА_3. в ніч на 26 вересня 2005 року проникли до приміщення складу ДП МОУ "Монтажник-Львів", звідки таємно викрали 10 бухт телефонного кабелю ТСВ 30х2х0,5, ТСВ 10х2х0,5 та ТППеп3. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, крім того, визнані винними у таємному викраденні телефонних кабелів з цього ж підприємства 24 вересня 2005 року, ізоляцію з яких вони обпалили, а мідний дріт вагою 95 кг. здали до пункту прийому металу.

Загальна сума викраденого майна за обома епізодами крадіжки встановлена 6386 грн. Кількість, вагу і вартість викраденого майна за кожним епізодом суд не встановив. ОСОБА_1. обвинувачувався у викраденні телефонного кабелю за одним епізодом крадіжки, вчиненим 26 вересня 2005 року, а фактично визнаний винуватим у викраденні майна за обома епізодами на суму 6386 грн.

Крім того, як у судовому засіданні місцевого суду, так і в апеляційній інстанції засуджений ОСОБА_1. заявляв, що злочину він не вчиняв, на досудовому слідстві дав показання про свою участь у вчиненні злочину внаслідок застосування до нього незаконних методів ведення слідства працівниками міліції. Суд першої інстанції та апеляційний суд ці заяви засудженого в установленому законом порядку не перевірили і послались на ці показання в обґрунтування своїх висновків про його винуватість.

Колегія суддів вважає, що такі порушення вимог кримінально-процесуального закону ставлять під сумнів законність та обґрунтованість постановлених щодо ОСОБА_1. судових рішень, а тому вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути зазначені у мотивувальній частині ухвали порушення, всебічно, повно та об'єктивно розглянути всі обставини справи, перевірити доводи, викладені у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1., дати їм належну оцінку і постановити законний та обґрунтований вирок.

Керуючись ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів,

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. задовольнити.

Вирок Сихівського районного суду м.Львова від 14 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 15 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду.