розглянула у судовому засіданні у м. Києві 29 травня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1. та його захисника ОСОБА_2. на вирок Фрунзенського районного суду м. Харків від 15 серпня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2007 року.

Вироком місцевого суду

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця та жителя м. Харків,

такого, що не має судимості,

засуджено до позбавлення волі:

- за ч.5 ст.191 КК України (2341-14) на сім років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

- за ч.2 ст.364 КК України (2341-14) на п'ять років з позбавленням права займати посади керівника, заступника керівника підприємства, установи, організації, їх структурних підрозділів, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків строком на три роки.

На підставі ст.70 КК України (2341-14) ОСОБА_1. за сукупністю злочинів остаточно призначено позбавлення волі на сім років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, з позбавленням права займати посади керівника, заступника керівника підприємства, установи, організації, їх структурних підрозділів, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків строком на три роки.

За ч.3 ст.166 КК України 1960 (2001-05) року ОСОБА_1. виправдано.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 29 листопада 2007 року апеляцію прокурора задоволено, апеляції засудженого ОСОБА_1. та його захисника ОСОБА_2. залишено без задоволення. Вирок Фрунзенського районного суду м. Харків від 15 серпня 2007 року змінено. ОСОБА_1. за ч.5 ст.191 КК України (2341-14) застосовано ст.69 КК України (2341-14) і призначено позбавлення волі на п'ять років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю; за ч.2 ст.364 КК України (2341-14) застосовано ст.69 КК України (2341-14) і призначено позбавлення волі на чотири роки з позбавленням права займати посади керівника, заступника керівника підприємства, установи, організації, їх структурних підрозділів, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків строком на три роки.

На підставі ст.70 КК України (2341-14) ОСОБА_1. за сукупністю злочинів остаточно призначено позбавлення волі на п'ять років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, з позбавленням права займати посади керівника, заступника керівника підприємства, установи, організації, їх структурних підрозділів, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків строком на три роки.

Як визнав суд, ОСОБА_1. працюючи президентом ЗАТ "Харрибпром", що на вул. Хабарова, 1 у м. Харків, будучи посадовою особою, зловживаючи своїм посадовим становищем, заволодів чужим майном в особливо великих розмірах за таких обставин.

22 жовтня 1996 року між ПП ОСОБА_3. та ЗАТ "Харрибпром" було укладено договір купівлі-продажу рибопродуктів. У один із днів останньої декади жовтня 1996 року, перебуваючи у робочому кабінеті засудженого за вказаною адресою, ОСОБА_3., у рахунок передоплати за продукцію, передав ОСОБА_1. 30 000 грн., які засуджений не оприбуткував у касі товариства, а обернув на власну користь.

Крім того, у жовтні-вересні 1999 року, ОСОБА_1., будучи службовою особою, зловживаючи службовим становищем всупереч інтересам служби, дав розпорядження касиру ОСОБА_4. виписати квитанцію до прибутковий касового ордера №695 та внести в неї запис про те, що приватний підприємець ОСОБА_3. заплатив у касу ЗАТ "Харрибпром" 30 000 грн. за договором від 22 жовтня 1996 року і проставити дату на квитанції "25 жовтня 1996 року".

У той же період часу, ОСОБА_1., зловживаючи службовим становищем, на підставі квитанції від 25 жовтня 1996 року, одноособово уклав з ОСОБА_3. договір купівлі-продажу і акт прийомки-передачі майна ЗАТ "Харрибпром", датований 18 грудня 1998 року і безоплатно передав ПП ОСОБА_3. майно ЗАТ "Харрибпром" загальною вартістю 30 000 грн., чим заподіяв збиток товариству на вказану суму.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1., як видно із її змісту, просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу закрити за відсутністю у його діях складу злочинів. Засуджений вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, досудове та судове слідство проведено неповно, необ'єктивно та однобічно, його винність у вчиненні злочинів не доведена.

ОСОБА_1. зазначає, що на досудовому слідстві та у суді було порушено його право на захист та кримінально процесуальний закон.

Вказує на те, що призначаючи покарання, суд не урахував його вік та стан здоров'я.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2. в інтересах засудженого також просить судові рішення скасувати, а справу закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1. складу злочинів.

ОСОБА_2. зазначає, що винність ОСОБА_1. у вчиненні злочинів не є доведеною, досудове та судове слідство проведено неповно, не встановлена реальна вартість майна ЗАТ "Харрибпром", що було передано ОСОБА_3. Вважає, що між ОСОБА_1. та ОСОБА_5. мали місце цивільно-правові відносини.

Захисник вказує, що постановою Фрунзенського районного суду м. Харків від 10 серпня 2007 року ОСОБА_1. звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.172 КК України (1960 (2001-05) року), однак суд, у мотивувальній частині вироку, виклав формулювання обвинувачення за цією статтею.

На думку захисника, у справі порушено право ОСОБА_1. на захист. Кваліфікація дій ОСОБА_1. за ч.2 ст.364 КК України (2341-14) , є зайвою. Суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст.377 КПК України (1001-05) .

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг засудженого та його захисника, колегія суддів вважає, що дану справу слід призначити до касаційного розгляду, з дотриманням вимог, передбачених ст.389 КПК України (1001-05) .

Керуючись ст.394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

кримінальну справу щодо ОСОБА_1 призначити до розгляду у касаційному порядку у Верховному Суді України на 10 годину 14 серпня 2008 року, про що повідомити заінтересованих осіб.