Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 29 травня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора і касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 7 березня 2008 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянина Російської Федерації,

немаючого судимості,

за ч. 3 ст. 152 КК України на десять років позбавлення волі, за п. п. 2, 4, 9, 10 ч. 2 ст. 115 КК України на п'ятнадцять років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів йому призначено остаточне покарання - п'ятнадцять років позбавлення волі,

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 7 жовтня 2007 року у с. Трихати Миколаївського району, перебуваючи в нетверезому стані, пригостив малолітнього ОСОБА_2, 2001 року народження, малоалкогольним спиртним напоєм, вивів його у безлюдне місце, що на березі р. Південний Буг, там задовольнив із ним статеву пристрасть неприродним способом і з особливою жорстокістю позбавив потерпілого життя. Він закрутив йому на шиї штани джгутом і в такий спосіб задушив малолітнього.

У касаційному подання прокурора просить змінити вирок, виключивши з нього рішення суду про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України.

У касаційній скарзі з доповненнями до неї засудженийОСОБА_1 ставить питання про скасування вироку і направлення справи на додаткове розслідування. Твердить, що він не винуватий у вчиненні злочинів, що докази у справі сфабриковані і на досудовому слідстві був змушений обмовляти себе під тиском працівників слідства.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який частково підтримав доводи касаційного подання, виступ засудженого ОСОБА_1 про задоволення його касаційної скарги, думку прокурора про зміну вироку, виключення з нього рішення суду про кваліфікацію дій засудженого за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання і касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Висновки суду про вчинення ОСОБА_1 зазначених злочинів відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.

СамОСОБА_1 на досудовому слдістві під час допитів за участю адвоката і законного представника неодноразово стверджував, що в той вечір, після того, як не знайшов спільної мови зі своєю знайомою, вирішив задовольнити статеву пристрасть з малолітнім ОСОБА_2, якого зустрів у селі, біля бару. Йому вдалося вивести потерпілого в безлюдне місце. Там він пригостив цього хлопчика малоалкогольним напоєм, двічі задовольнив із ним статеву пристрасть неприродним способом і задушив його. Намагався спалити труп. Під час проведення відтворення обстановки й обставин подіїОСОБА_1 підтвердив свою винуватість у зазначеному злочині і в присутності учасників слідчого експерименту, понятих, тобто в умовах, які виключали будь-який тиск на нього з боку працівників слідства, в деталях продемонстрував, як саме він учиняв злочини щодо малолітнього. Твердив засуджений і про те, що під час згвалтування малолітнього, той вкусив його, тому він розлютився і почав душити потерпілого скрученими штаньми за шию, а також руками закривав йому рот і ніс доти, поки той не припинив чинити опір.

Змінивши свої показання,ОСОБА_1 переконливих пояснень з цього приводу навести не зміг.

Проаналізувавши показання засудженого, суд дійшов правильного висновку про те, що зазначені його показання на досудовому слідстві підтверджені іншими доказами, тому є достовірними.

Так, за показаннями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4, вони бачили як того вечора, біля 18 години,ОСОБА_1 із малолітнім ОСОБА_2 йшов від бару у напрямку залізничного мосту. Вони чули як сусідка ОСОБА_5 кликала цього малолітнього хлопчика, наказувала йому вернутись, але той не послухав її.

Свідок ОСОБА_5 зазначені обставини підтвердила і пояснила, що того вечора бачила ОСОБА_1 двічі. Бачила як цей незнайомець прямував до бару. Повертаючись назад, він покликав малолітнього ОСОБА_2 і разом із ним пішов у напрямку залізничного мосту. Незабаром ОСОБА_1 було приведено до її будинку і вона його впізнала. Це був саме той незнайомець, який вів вулицею села малолітнього ОСОБА_2.

Показання свідка ОСОБА_5 підтвердила свідок ОСОБА_6

За словами свідка ОСОБА_7,ОСОБА_1 спочатку обурювався, заперечував, що він бачився з малолітнім ОСОБА_2. Потім визнав, що був із потерпілим, але продовжував запевняти, що не знає, куди той пішов. Ці обставини підтвердила свідок ОСОБА_8

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які були при затриманні ОСОБА_1, підтвердили, що він допитувався у присутності матері. Спочатку намагався все заперечувати, але, коли мати настояла розповісти правду, він визнав, що згвалтував малолітнього і задушив його.ОСОБА_1 показав їм шлях, яким вів потерпілого, місце, де вчинив злочин. Саме там і було виявлено оголений труп потерпілого. На шиї вбитого було виявлено фрагмент джгута, скручений з тканини, з обвугленими краями.

Усе це зафіксовано в протоколі огляду місця події. Там же, на місці події, виявлено дві пляшка з-під пива "Славутич" і пляшку з-під малоалкогольного напою "Лонгер".

Згідно з висновком судово-медичної експертизи, смерть потерпілого ОСОБА_2 наступила від механічної асфіксії, в результаті здавлювання органів шиї тупим предметом із закриттям рота і носа руками. На трупі, окрім множинних саден обличчя, кінцівок і тулуба, виявлено чоловічі виділення, а також ушкодження, характерні для задоволення статевої пристрасті неприродним способом, із застосуванням фізичного насильства. Труп піддавався спаленню.

З висновку судово-медичної експертизи видно, що під час огляду в ОСОБА_1 на статевих органах дійсно виявлено ушкодження, залишене укусом зубами людини. Судово-медичний експерт показав на допиті, що засуджений під час його огляду сам повідомив про наявність у нього такого ушкодження на статевих органах, таке ушкодження було виявлено, при цьому засуджений пояснив, що його вкусив хлопчик.

Судово-цитологічною експертизою встановлено, що на нижній білизні ОСОБА_1 і на його статевих органах виявлені клітини, які можуть походити з ОСОБА_2, а виявлені в піднігтьовому вмісті ОСОБА_1 епітеліальні клітини чоловічого генетичного полу можуть належати ОСОБА_2

Згідно з висновком судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи, виявлена в ротовій порожнині потерпілого ОСОБА_2 суміш аллелей ДНК, характерна і для генотипу ОСОБА_1.

Твердження в касаційній скарзі про те, що на досудовому слідствіОСОБА_1 визнав себе винуватим у зв'язку з тим, що до нього застосовувались недозволені методи ведення слідства, судом ретельно перевірялись, допитувались цілий ряд осіб, які були причетні до затримання ОСОБА_1, проте заяви засудженого підтвердження не знайшли.

Із матеріалів справи видно, і це врахував суд у вироку, що допити засудженого проводились не тільки за участю його захисника і педагога, а й за участю законного представника (матері), проте він нікому з них не заявляв про застосування щодо нього незаконних методів ведення слідства. Не говорив він про це і при відтворенні з ним обстановки і обставин події в присутності понятих.

Посилання в касаційній скарзі на те, що засуджений не був у той момент у селі і не зустрічався з малолітнім, є необґрунтованими. Такі твердженні засудженого теж перевірялись, допитувались мешканці села, які в зазначений час бачили засудженого з малолітнім ОСОБА_2

Виходячи з аналізу всіх доказів у справі, суд вірно визнав, щоОСОБА_1 у процесі задоволення статевої пристрасті неприродним способом умисно з особливою жорстокістю позбавив життя малолітнього і правильно кваліфікував такі дії за ч. 3 ст. 153, п. п. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 115 КК України. Суд дійшов висновку, що засуджений позбавив життя малолітнього потерпілого відразу ж після задоволення з ним статевої пристрасті неприродним способом. У такому разі дії винуватого повністю охоплюються зазначеним складом злочину і кваліфікації за п. 9 цієї статті Кримінального кодексу (2341-14) не потребують.

З матеріалів справи і протоколу судового засідання видно, що органами досудового слідства і судом досліджено всі обставини, яки могли мати значення для справи, тому посилання в касаційній скарзі засудженого на неповноту досудового і судового слідства є необґрунтованими.

Зазначені зміни у кваліфікації дій засудженого є підставою для пом'якшення покарання засудженого.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 - 398 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора і касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 7 березня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити. Виключити з вироку рішення суду про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України.

Пом'якшити покаранняОСОБА_1 за п. п. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 115 КК України до чотирнадцяти років позбавлення волі і вважати його засудженим на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених зазначеним законом і ч. 3 ст. 153 КК України, на чотирнадцять років позбавлення волі.