Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 29 травня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на постановлені щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судові рішення.

Постановою органу досудового слідства від 14 березня 2007 року порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, щодо ОСОБА_1та ОСОБА_2.

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 21 листопада 2007 року задоволено скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1, скасовано постанову про порушення кримінальної справи від 14 березня 2007 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1, та відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо цих осіб за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочинів.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області від 5 грудня 2007 року постанову залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд. Посилається на те, що справу було порушено з дотриманням вимог ст. 94 КПК України при наявності достатніх підстав та приводів, проте судовими інстанціями постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 незаконно скасовано.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора про задоволення касаційного подання, обговоривши доводи касаційного подання та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зазначені судові рішення, на думку колегії суддів, є недостатньо мотивованими та поспішними.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 є засновником й власником ПП "Вид", засновником ПП "Бета", а ОСОБА_2 - власником ПП "Бета", засновником й власником ПП "Факт". Крім того, ОСОБА_1 являється приватним підприємцем ПП "Цукер" та директором ПП "Вид", ПП "Бета", ПП "Факт". Обов'язки головного бухгалтера на цих підприємствах виконували разом ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Органи слідства порушили кримінальну справу щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі матеріалів дослідчої перевірки законності відшкодування з бюджету податку на додану вартість ПП "Бета". Під час перевірки встановлено, що зазначені особи у період із грудня 2001 року по січень 2002 року з метою незаконного заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах за завідомо фіктивними угодами, достовірно знаючи про фактичну відсутність кількості товару, заявленого для продажу, затрат на його перевезення, склали накладні про продаж від ПП "Вид" на адресу ПП "Бета" шпалер марки "Версаль" у кількості 49 855 шт. вартістю 20 грн. за рулон загальною вартістю 1 200 000 грн., у тому числі ПДВ 200 000 грн. У результаті цих операцій виникли підстави для відшкодування ПП "Бета" коштів із бюджету у виді ПДВ на суму 200 000 грн. Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинили декілька операцій для маскування вчиненого злочину та легалізації цих грошових коштів.

Зазначені обставини потребували належної перевірки й у зв'язку з цим - проведення кримінально-процесуального провадження у повному обсязі.

Скасовуючи постанову слідчого про порушення кримінальної справи, суд послався на те, що органами досудового слідства вже порушувалась кримінальна справа відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України. Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 10 липня 2006 року, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду Луганської області від 12 вересня 2006 року, які вступили в законну силу і не скасовані, скасовано постанови слідчого від 18 та 20 жовтня 2005 року про порушення кримінальної справи щодо цих осіб. Проте, судом не перевірено, з яких підстав та приводів порушувалася попередня справа, і висновок про те, що оскаржувана постанова слідчого винесена за цими же матеріалами дослідчої перевірки по цьому ж факту, є не мотивованим.

Крім того, відповідно до вимог ст. - 236-8 КПК України при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення цієї постанови і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи. Проте, суд ці вимоги закону порушив і увійшов в оцінку доказів, проаналізував обставини справи, дійшов до висновку про відсутність у діях заявників складу злочинів, і, скасувавши постанову слідчого про порушення кримінальної справи, відмовив у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України за відсутністю складу злочинів на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, що є неприпустимим.

Апеляційний суд помилки суду першої інстанції не виправив.

Тому рішення судових інстанцій є необґрунтованими і підлягають скасуванню, а справа-направленню на новий судовий розгляд, під час якого має бути враховано наведене у даній ухвалі, перевірені доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, і в залежності від установленого повинно бути прийнято рішення, яке б відповідало вимогам закону.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 21 листопада 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області від 5 грудня 2007 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.