розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 травня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Чернігівської області на вирок Талалаївського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2007 року, яким

IНФОРМАЦIЯ_1,

громадянина України,

раніше не судимого,

- за ч.3 ст.286 КК України (2341-14) із застосуванням ст.69 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами;

- за ч.3 ст.135 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі, а за сукупністю злочинів на підставі ст.70 КК України (2341-14) остаточно визначено покарання 5 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України (2341-14) ОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки із покладенням на нього певних зобов'язань відповідно до ст.76 КК України (2341-14) .

Відповідно до ст.104 КК України (2341-14) покладено на ОСОБА_2. обов'язок нагляду за засудженим і проведення з ним виховної роботи.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1. визнано винним і засуджено за те, що він IНФОРМАЦIЯ_3., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи власним автомобілем ГАЗ, в якому були несправні гальмівна і рульова системи, і рухаючись на вул. Шевченка в с. Рябухи Талалаївського району, під час виконання маневру розвороту, на порушення вимог п.п.2.3 б, 2.9 а, 10.1, 31.4, 31.4.2, 31.1, 31.4.1 Правил дорожнього руху України, здійснив наїзд на ОСОБА_3. і ОСОБА_4., після чого не надавши останнім належної медичної допомоги залишив їх на місці пригоди, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_4. помер на місці події, а потерпілий ОСОБА_3. помер у медичному закладі IНФОРМАЦIЯ_2.

У касаційному поданні заступник прокурора Чернігівської області просить вирок щодо ОСОБА_1. скасувати у зв'язку з м'якістю призначеного йому покарання, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що судом не враховано, що ОСОБА_1. відповідно до ст.12 КК України (2341-14) вчинив особливо тяжкий і тяжкий злочини. Призначене ОСОБА_1із застосуванням ст.69 КК України (2341-14) покарання не відповідає тяжкості вчинених ним злочинів і його особі. За місцем проживання ОСОБА_1. характеризується негативно, раніше притягувався до адміністративної відповідальності, під час розслідування справи був оголошений в розшук. Крім того, суд не мотивував своє рішення про застосування до ОСОБА_1. ст.75 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини вчинених засудженим злочинів. Висновки суду грунтуються на доказах детально викладених у вироку.

Кваліфікація дій засудженого відповідає встановленим обставинам справи і у поданні не заперечується.

Разом з тим, суд встановивши, що ОСОБА_1. вчинив злочини, передбачені ч.3 ст.286, ч.3 ст.135 КК України (2341-14) , без достатніх підстав звільнив його від покарання на підставі ст.75 КК України (2341-14) .

Так, як видно із вироку, суд врахував сукупність пом'якшуючих покарання обставин і застосував до ОСОБА_1. ст.69 КК України (2341-14) . Ці ж обставини суд врахував і при застосуванні ст.75 КК України (2341-14) .

Проте, з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки сукупність пом'якшуючих обставин не може двічі враховуватися при призначенні покарання.

Суд не достатньо врахував те, що ОСОБА_1. відповідно до ст.12 КК України (2341-14) вчинив особливо тяжкий і тяжкий злочини, та що внаслідок його дій загинуло двоє осіб.

При цьому судом не враховано думку потерпілого ОСОБА_5. в судовому засіданні, який просив призначити засудженому покарання у виді позбавлення волі (а.с.216).

Крім того, як видно із матеріалів справи, за місцем проживання ОСОБА_1. характеризується негативно, раніше притягувався до адміністративної відповідальності, під час розслідування справи був оголошений в розшук (а.с.38,42).

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд без достатніх підстав дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1. від покарання на підставі ст.75 КК України (2341-14) .

Тому вирок відповідно до вимог ст. 372 КПК України (1001-05) підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно більш ретельно перевірити дані про особу засудженого і тяжкість вчинених ним злочинів, врахувати доводи касаційного подання, і якщо буде доведено винуватість ОСОБА_1. у вчинені злочинів, за які його засуджено, та ті ж дані про особу, то призначене йому із застосуванням ст.75 КК України (2341-14) покарання слід визнати м'яким.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційне подання заступника прокурора Чернігівської області задовольнити.

Вирок Талалаївського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.