Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 27 травня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою представника цивільного відповідача ОСОБА_5 на судові рішення щодо ОСОБА_1,

вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 31 травня 2007 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця села Іскра Називаєвського району Омської області (Російська Федерація), мешканця міста Запоріжжя, громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування цього покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов'язків періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання .

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 000 гривень на відшкодування моральної шкоди, а також з відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство № 12327" (далі ВАТ "АТП № 12327") на користь ОСОБА_2 7 442 гривні 39 копійок та ОСОБА_3 6 935 гривень 67 копійок на відшкодування матеріальної шкоди.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 16 серпня 2005 року близько 17 години 50 хвилин під час керування автобусом марки ЛАЗ на перехресті вулиць Стефанова-Українська в місті Запоріжжі порушив вимоги п.п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху - не вжив негайних заходів до зменшення швидкості аж до зупинки автобуса, внаслідок чого зіткнувся з автомобілем ВАЗ-2101 під керуванням ОСОБА_4, який з виїздом на зустрічну смугу руху завершував лівий поворот.

У результаті дорожньої пригоди ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили його смерть.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 30 липня 2007 року ОСОБА_1 звільнено від покарання на підставі Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 (955-16) року. У решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі представник цивільного відповідача ОСОБА_5, посилаючись на заподіяння шкоди спільними діями ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_1, вважає, що питання про відшкодування матеріальної шкоди має бути вирішено окремо за правилами цивільного судочинства. На його думку, суд безпідставно не залучив до участі у справі страхову компанію, якою був застрахований автобус підприємства.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, висновок прокурора Опанасюка О.В., який просив скасувати судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Подія злочину, доведеність винності та кримінально-правова оцінка дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України відповідають фактичним обставинам справи й у касаційній скарзі фактично не оспорюються.

Що ж стосується цивільного позову про відшкодування шкоди, заявленого до ВАТ "АТП № 12327", то при його вирішенні суд не врахував ряд обставин, які мають істотне значення для прийняття правильного та обґрунтованого рішення.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України при спричиненні шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Як убачається з матеріалів справи, під час судового розгляду представник цивільного відповідача вказував на винні дії водія ОСОБА_4, які призвели до заподіяння шкоди потерпілим. Зокрема, в якості аргументів він послався на дані висновків судово-автотехнічної експертизи про перебування дій водія ОСОБА_4 в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою. Отримавши ці дані, суд не з'ясував чи дійсно є вина останнього в заподіянні шкоди, яка ступінь цієї вини, чи знаходяться дії ОСОБА_4 в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, чи впливають і яким чином вони на розмір відшкодування тощо.

Зважаючи на наявність недосліджених даних про вину іншого володільця джерела підвищеної небезпеки в заподіянні шкоди, суд, розглядаючи позови ОСОБА_2 і ОСОБА_3, не навів переконливих аргументів щодо клопотання представника ВАТ "АТП № 12327" про надання можливості подати зустрічний позов, пов'язаний з тим же предметом спору, чим фактично позбавив його права скористатися наданими цивільним процесуальним законом повноваженнями сторони процесу.

Крім того, попри заявлене представником цивільного відповідача клопотання про залучення до справи як співвідповідача страхову компанію, з якою було укладено договір страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, незважаючи на те, що це клопотання стосувалося предмету спору, мало значення для правильного його розв'язання й не суперечило умовам та порядку розгляду кримінальної справи по суті, суд безпідставно залишив його без задоволення.

Сукупність наведених обставин дає підстави вважати, що у даній справі цивільний позов до ВАТ "АТП № 12327" про відшкодування шкоди вирішено без урахування всіх фактичних даних, що стосуються обставин заподіяння шкоди, а також з порушенням процесуальних прав цивільного відповідача.

При перевірці судового рішення в порядку апеляційного провадження суд другої інстанції належним чином не перевірив усі обставини справи, внаслідок чого прийшов до хибного висновку про необхідність залишення вироку без зміни.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судові рішення в частині вирішення цивільного позову підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу представника цивільного відповідача відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство № 12327" задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 31 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 30 липня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити: скасувати в частині вирішення цивільного позову про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство № 12327" на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 коштів на відшкодування матеріальної шкоди та направити справу на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства в той же суд в іншому складі суду.