Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

головуючого

Верещак В.М.,

Гошовської Т.В., Мороза М.А.

за участю прокурора

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 травня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок апеляційного суду Донецької області від 30 червня 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, учня 2-го курсу Єнакіївського професійного ліцею, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

засуджено за пунктами 2, 6 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14) на 14 років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) на 10 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_1. визначено остаточне покарання - 14 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь потерпілої ОСОБА_2. на відшкодування матеріальної шкоди 4 375 грн. і 100 000 грн. моральної шкоди.

Як визнав суд, ОСОБА_1. вчинив злочини за таких обставин.

IНФОРМАЦIЯ_3року, приблизно о 23 годин 35 хвилин, ОСОБА_1. в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи біля Будинку культури, розташованого у АДРЕСА_1, побачив знайому йому малолітню ОСОБА_3., IНФОРМАЦIЯ_2, яка тримала у руці мобільний телефон, і, з метою заволодіння мобільним телефоном, вирішив вчинити умисне вбивство потерпілої під час розбійного нападу на неї. Iз цією метою він почав переслідувати ОСОБА_3. і, приблизно в 00 годин 10 хвилин 1 липня 2006 року, перебуваючи біля зупинки "Кінцева" сел. Корсунь, напав на потерпілу, схопивши її за шию, та потягнув у поле, розташоване поблизу цвинтаря "Корсунське". При цьому мобільний телефон випав із рук потерпілої. Перебуваючи на полі, ОСОБА_1. почав погрожувати ОСОБА_3. і вимагати, щоб вона віддала йому мобільний телефон. Побоюючись розправи, ОСОБА_3. зняла золоті сережки, вартістю 300 грн., та передала їх засудженому. Після цього ОСОБА_1., достовірно знаючи, що потерпіла є малолітньою, з метою її умисного вбивства з корисливих мотивів під час розбійного нападу на неї, схопив ОСОБА_3. за шию та почав її душити. Смерть потерпілої настала на місці події внаслідок механічної асфіксії.

У касаційній скарзі засудженого ставиться питання про зміну вироку. При цьому ОСОБА_1. вказує на те, що не мав умислу на умисне вбивство потерпілої з корисливих мотивів та не вчиняв на неї розбійного нападу. Зазначає, що задушив потерпілу через ревнощі, а коли побачив, що вона мертва, зняв сережки. Просить правильно кваліфікувати його дії.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчиненні злочинів, за які його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи й обгрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні та наведених у вироку доказів і є правильним.

Так, згідно з показаннями ОСОБА_1. на допитах, а також при відтворенні обстановки й обставин події, у тому числі в присутності захисника та понятих на стадії досудового слідства, ОСОБА_1. вчинив умисне вбивство ОСОБА_3. за наведених у вироку обставин.

У судовому засіданні ОСОБА_1. відмовився від цих показань і заявив, що непричетний до вбивства потерпілої.

Після ретельної перевірки суд обгрунтовано визнав достовірними показання ОСОБА_1. на досудовому слідстві щодо обставин вчинення ним вбивства ОСОБА_3.

Посилання ОСОБА_1. у суді на те, що він давав показання, в яких обмовив себе, в результаті застосування до нього недозволених методів слідства, є безпідставними. Ці посилання перевірялися в судовому засіданні й підтвердження не знайшли, про що обгрунтовано зазначено у вироку.

Про достовірність зазначених показань, а отже, про доведеність вини ОСОБА_1. в умисному вбивстві свідчать такі наведені у вироку докази: показання потерпілих ОСОБА_2., ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12. з яких убачається, що IНФОРМАЦIЯ_3року ОСОБА_3. відвідувала дискотеку у селищному клубі; залишила дискотеку приблизно о 23 год. 30 хвилин і одна направилася додому, після чого зникла; мала при собі мобільний телефон "Сіменс" і золоті сережки; показання свідків ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_18., ОСОБА_17., які підтвердили, що IНФОРМАЦIЯ_3року ОСОБА_1. протягом дня разом із ними вживав спиртні напої; був на дискотеці у селищному клубі, звідки пішов один раніше за інших; показання свідків ОСОБА_7. та ОСОБА_8. про те, що 31 жовтня 2006 року біля автобусної зупинки "Кінцева" сел. Корсунь ними був знайдений мобільний телефон "Сіменс", який належав потерпілій ОСОБА_19.; дані протоколів огляду місця події від 25 листопада 2006 року та 17 грудня 2006 року про те, за яких обставин і де було знайдено скелетовані останки трупу ОСОБА_3.; показання свідка ОСОБА_20., з яких убачається, що в середині липня 2006 року ОСОБА_1. здав у ломбард золоті сережки, які згідно з показаннями потерпілої ОСОБА_2., свідка ОСОБА_21. та самого ОСОБА_1. належали потерпілій; дані протоколу відтворення обстановки й обставин події за участю ОСОБА_1. під час якого він показав, за яких обставин, де й коли було вбито потерпілу, як був прихований її труп; висновки судово-медичних та інших експертиз, які відповідають показанням ОСОБА_1. про спосіб вбивства; показання свідка ОСОБА_22. про те, що під час перебування з ОСОБА_1. в одній камері Єнакіївського IТУ, останній розповідав про обставини та мотиви вбивства потерпілої.

Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1. не заперечує, що вчинив вбивство потерпілої ОСОБА_3., але стверджує, що діяв не з корисливих мотивів, а з ревнощів.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б підтверджували посилання ОСОБА_1. на те, що він мав якісь стосунки з потерпілою і підстави її ревнувати.

Що стосується мотиву дій ОСОБА_1., то як убачається з його послідовних показань на досудовому слідстві, він хотів заволодіти мобільним телефоном потерпілої, тобто мав корисливу мету. Коли з'ясувалося, що потерпіла загубила мобільний телефон, то він забрав у неї золоті сережки, після чого задушив потерпілу.

Наведене спростовує твердження засудженого у касаційній скарзі про те, що у його діях відсутній корисливий мотив, а також, що сережками потерпілої він заволодів після того, як убив її.

За таких обставин, дії ОСОБА_1., які полягали у вчиненні розбійного нападу й убивства з корисливих мотивів малолітньої ОСОБА_3. та заволодіння внаслідок цього її майном на загальну суму 300 грн., правильно кваліфіковані судом за пунктами 2, 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) .

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, що тягнуть зміну чи скасування вироку не встановлено.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України (2341-14) з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, особи винного та обставин, що обтяжують і пом'якшують покарання. Призначене покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і підстав для його пом'якшення немає.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Донецької області від 30 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.