розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 травня 2008 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2004 року.

Цим вироком

IНФОРМАЦIЯ_1,

раніше неодноразово судимого, останній раз у 1998 році за ч. 3 ст. 206 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком 4 роки, звільненого у 2002 році,

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком 2 роки, за ч. 4 ст. 185 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком 4 роки, за ч. 2 ст. 289 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, за ч. 3 ст. 289 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) до позбавлення волі строком 4 роки.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено позбавлення волі строком 5 років.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_4 5546 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, вирок щодо яких у касаційному порядку не оскаржено та касаційне подання не внесено.

Як визнав встановленим суд, у квітні 2002 року близько 20-ї години ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_16, кримінальну справу щодо якого виділено в окреме провадження, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля будинку № 19 по вул. Комсомольській м. Новомосковська, незаконно заволоділи автомобілем "Москвич-НОМЕР_1" д/н НОМЕР_2, вартістю 1200 грн., який належав ОСОБА_17., а також таємно викрали з зазначеного автомобілю майно потерпілого на суму 85 грн.

7 листопада 2002 року близько 20-ї години 30 хвилин ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, щодо двох останніх матеріали справи виділені в окреме провадження, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, біля будинку №24 по вул. Кірова с. Ніволаєвка Новомосковського району, незаконно заволоділи автомобілем ВАЗ НОМЕР_3 д/н НОМЕР_4, який належав ОСОБА_4, вартістю 5546 грн. В подальшому зазначений автомобіль було розукомплектовано та реалізовано.

17 листопада 2002 року близько 23-ї години ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_13 проникли в ангар на території складу СПК ім. Щорса с. Корольова Новомосковського району, звідки таємно викрали майно підприємства на суму 2605 грн.

28 листопада 2002 року близько 21-ї години ОСОБА_1 з території будинку АДРЕСА_1, таємно викрав електричний водяний насос "Малиш", вартістю 150 грн., який належав ОСОБА_20.

25 грудня 2002 року близько 22-ї години ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_13 проникли в корпуса №№ 1, 4 на території молочнотоварної ферми №12 СПК "Обрій" с. Iгнатовка, звідки таємно викрали майно підприємства на суму 605 грн.

5 січня 2003 року та 10 січня 2003 року близько 22-ї години ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_13 проникли в цех цегляного заводу ТОВ "Памир", розташованого на території Мар"янівської сільради Новомосковського району, звідки таємно викрали майно підприємства на суму 716 грн.

16 січня 2003 року близько 23-ї години ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_13 проникли в сарай будинку № 4 по вул. Пушкіна с. Корольова, звідки таємно викрали майно ОСОБА_21 на суму 60 грн.

15 вересня 2003 року у період часу з 22-ї до 23-ї години ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_13, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з території овочевої бази ТОВ ВТП "Радуга" по вул. Сучкова, 120 м. Новомосковська, звідки таємно викрали майно підприємства на суму 265 грн. 40 коп.

У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1, просять пом'якшити покарання.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення касаційних скарг без задоволення, обговоривши їх доводи та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується сукупністю доказів, зібраних по справі та перевірених у судовому засіданні у встановленому кримінально-процесуальним законодавством порядку.

Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 та 3 ст. 185, ч. 2 та 3 ст. 289 КК України (2341-14) кваліфіковані правильно.

Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України (2341-14) , з урахуванням ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, особи засудженого та пом'якшуючих покарання обставин, у тому числі і тих, на які є посилання у касаційних скаргах. Призначене засудженому покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для пом'якшення ОСОБА_1 покарання, колегія суддів не вбачає.

Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону по справі не встановлено.

Проте, правильно кваліфікувавши дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) та призначивши йому покарання за цим законом у межах, установлених у санкції частини цієї статті, суд у резолютивній частині вироку помилково визнав його винним за ч. 4 ст. 185 КК України (2341-14) , а тому ця помилка підлягає виправленню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

у х в а л и л а:

відмовити у задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2

Вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2004 року щодо ОСОБА_1 М.М. змінити.