розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 20 травня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області від 29 січня 2008 року щодо ОСОБА_1,

встановила:

вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 28 листопада 2007 року

IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України,

уродженця м. Iджеван Республіки Арменія, мешканця м. Херсона, не судимого, -

було засуджено:

- за ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України (2341-14) його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік і на нього покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтися в цей орган для реєстрації.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 662,13грн. судових витрат за проведення судово-балістичних експертиз.

ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за незаконне носіння, придбання та передачу вогнепальної зброї та бойових припасів до неї без передбаченого законом дозволу. Злочин ним вчинено за таких обставин.

ОСОБА_1 в один із днів у вересні 2004 року біля будинку АДРЕСА_1 з метою вчинення умисного вбивства ОСОБА_2 незаконно придбав у ОСОБА_3(шляхом безоплатної передачі) вогнепальну зброю - пістолет "Люгер" іноземного виробництва калібру 9мм та бойові припаси до нього - два споряджених патронами магазина.

У цей же день ОСОБА_1 носив і транспортував в салоні власного автомобіля зазначений пістолет з бойовими припасами до нього, а потім біля будинку АДРЕСА_2 незаконно передав їх ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

У другій декаді жовтня 2004 року ОСОБА_1, діючи з тією ж метою, незаконно придбав у ОСОБА_3(шляхом безоплатної передачі) вогнепальну зброю - пістолет "Меліор" виробництва Бельгії калібру 7,65мм та бойові припаси до нього - 5 патронів, які незаконно носив і в цей же день біля будинку АДРЕСА_2передав ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

У подальшому ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 добровільно відмовились від вчинення умисного вбивства ОСОБА_2.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області, частково задовольнивши апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, скасувала вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 28 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 в частині звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України (2341-14) і постановила в цій частині свій вирок від 29 січня 2008 року.

Цим вироком ОСОБА_1 призначено покарання за ч.1 ст.263 КК України (2341-14) у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не оспорюючи доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, і правильності кваліфікації його дій, просить скасувати вирок апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд. Мотивує тим, що апеляційний суд призначив ОСОБА_1 покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого і даним про особу засудженого внаслідок м'якості. Крім того, вказує на помилкове посилання судом у вироку на прізвище ОСОБА_6 як особи, яка вчинила злочин разом з ОСОБА_1, оскільки щодо ОСОБА_6 в порушенні кримінальної справи відмовлено у зв'язку з добровільною видачею ним зброї правоохоронним органам.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора про часткове підтримання касаційного подання і необхідність внесення у вирок уточнення з виключенням прізвища ОСОБА_6 з числа осіб, яким ОСОБА_1 передавав зброю та бойові припаси, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційному поданні, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом, у касаційному поданні прокурором не оспорюється та підтверджується доказами, дослідженими місцевим судом у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України (1001-05) , зокрема, показаннями самого ОСОБА_1, який повністю визнав свою вину в незаконному придбанні, носінні і передачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 придатних до пострілів пістолетів "Люгер" і "Меліор" з бойовими припасами до них.

Дії засудженого ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст.263 КК України (2341-14) .

Викладаючи формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, і зазначаючи при цьому у вироку прізвища осіб, у яких ОСОБА_1 отримував та яким передавав зброю та бойові припаси, в тому числі ОСОБА_6, суд не допустив істотних порушень кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування чи зміну судових рішень.

Як видно з матеріалів справи, постановами органів досудового слідства було звільнено від кримінальної відповідальності 18.08.2005 року - ОСОБА_6, 27.11.2006 року - ОСОБА_3і ОСОБА_5, а 31.07.2007 року - ОСОБА_1 за ст.14 і ч. 2 п.п. 6, 11, 12 ст. 115 КК України (2341-14) у зв'язку з їх добровільною відмовою від учинення умисного вбивства ОСОБА_2і повідомлення останнього про готування до цього злочину.

Також щодо ОСОБА_6 прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) за незаконне поводження з вогнепальною зброєю і бойовими припасами до неї з спеціальної підстави, передбаченої ч. 3 ст. 263 КК України (2341-14) , - у зв'язку з добровільною здачею ним 27.06.2005 року органу влади - УСБУ в Херсонській області пістолету та 5 патронів до нього.

Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 04 квітня 2007 року ОСОБА_3 і ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) за незаконне поводження зі зброєю і бойовими припасами до неї, і цей вирок набрав законної сили.

Таким чином, прийняті органами досудового слідства і судом рішення щодо зазначених осіб не виключали можливість посилання на їх прізвища у вироку щодо ОСОБА_1, постановленого пізніше за часом.

З огляду на це, колегія суддів не вбачає підстав для внесення в цій частині змін до мотивувальної частини вироку суду щодо ОСОБА_1, як про це ставиться питання в касаційному поданні прокурора.

Скасовуючи вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 28 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного йому покарання і постановляючи свій вирок в цій частині з призначенням засудженому покарання без застосування ст. 75 КК України (2341-14) , апеляційний суд правильно визнав відсутність підстав для виправлення засудженого без відбування призначеного йому покарання. Мотивуючи це рішення, апеляційний суд урахував тяжкість вчиненого злочину, конкретні обставини справи - здійснення ОСОБА_1 дій з незаконного поводження зі зброєю та бойовими припасами з метою вчинення особливо небезпечного злочину, а також дані про особу засудженого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 192 КК України (2341-14) і кримінальна справа щодо нього була 08.06.2004 року закрита з нереабілітуючих підстав - за примиренням з потерпілим; під час досудового слідства переховувався за межами України, в зв'язку з чим оголошувався його розшук, і він був виданий правоохоронним органам України Російською Федерацією для притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) .

Взявши це до уваги, апеляційний суд обгрунтовано визнав необхідним призначити ОСОБА_1 покарання, пов'язане з позбавленням волі в умовах ізоляції від суспільства.

Однак, ураховуючи відсутність обтяжуючих покарання обставин, наявність ряду пом'якшуючих покарання обставин - повного визнання вини, щирого каяття, активного сприяння органам слідства в розкритті злочину, а також позитивні характеристики ОСОБА_1, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 65 КК України (2341-14) визнав можливим призначити засудженому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 263 КК України (2341-14) .

Це покарання є необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів. Вважати його надмірно м'яким підстав немає.

З огляду на викладене, колегією суддів не встановлено підстав для задоволення касаційного подання і скасування вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області від 29 січня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.