розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 травня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Чернігівської області на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 30 серпня 2007 року.

Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 липня 2007 року

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця м. Городні Городянського району

Чернігівської області, громадянина України,

раніше судимого 26 грудня 2006 року

Новозаводським районним судом м. Чернігова

за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, 70, 75 КК України (2341-14)

до покарання у виді позбавлення волі

строком на три роки зі звільненням

від відбування покарання з випробуванням

з іспитовим строком два роки,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки; за ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) до покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) шляхом часткового поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1. визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст. 71 КК України (2341-14) до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 грудня 2006 року та за сукупністю вироків ОСОБА_1. визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки і три місяці.

Даним вироком засуджено також ОСОБА_2., судові рішення щодо якого не оскаржуються.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1. і ОСОБА_2. солідарно на користь потерпілих ОСОБА_3та ОСОБА_4. відповідно 2 000 грн. та 19 000 грн.

Постановлено стягнути із засуджених судові витрати на користь держави: із ОСОБА_1. - 320,39 грн., із ОСОБА_2. - 228,85 грн.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 30 серпня 2007 року зазначений вирок змінено: постановлено вважати ОСОБА_1. засудженим за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) до покарання, призначеного судом першої інстанції. На підставі ст. 70 КК України (2341-14) - до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, а на підставі ст. 71 КК України (2341-14) - до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки і шість місяців.

Постановлено зобов'язати суд, який постановив вирок, в порядку статей 409 - 411 КПК України (1001-05) вирішити питання про нерухоме майно, на яке накладено арешт - квартиру АДРЕСА_1, та 1/2 квартири № АДРЕСА_2. У решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1. засуджено за те, що він 17 січня 2007 року у період часу з 17 до 20 години проник до будинку АДРЕСА_3, звідки повторно таємно викрав належні ОСОБА_5. ікони на загальну суму 22 100 грн. та майно ОСОБА_3на загальну суму 2 870 грн.

Крім того, ОСОБА_1у лютому 2006 року у приміщенні гаража, розташованого на вул. Перемоги у м. Городня Городянського району Чернігівської області, незаконно придбав (знайшов) 42 набої калібру 5,6 мм, які незаконно зберігав за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_1до їх виявлення 23 лютого 2007 року працівниками міліції.

У касаційному поданні прокурор, не оскаржуючи доведеність винності та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1., порушує питання про зміну ухвали апеляційного суду у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону. При цьому посилається на те, що суд апеляційної інстанції, змінюючи вирок місцевого суду та приєднуючи на підставі ст. 71 КК України (2341-14) частину невідбутого покарання за попереднім вироком у виді позбавлення волі строком на шість місяців, погіршив становище засудженого, оскільки учасниками процесу апеляції на м'якість призначеного покарання не вносилися.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Морозової С.Ю., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає за необхідне подання прокурора задовольнити.

Винність ОСОБА_1. у вчиненні крадіжки, поєднаної з проникненням у житло, та в незаконному придбанні і зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу підтверджена сукупністю зібраних у справі, вірно оцінених судом та обгрунтовано покладених в основу вироку доказів, і в касаційному поданні не оскаржується.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_1. правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) , що також не оспорюється прокурором.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду в частині призначення засудженому покарання підлягає зміні у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КК України (2341-14) , якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України (1001-05) , апеляційний суд змінює вирок у випадках, коли така зміна не погіршує становища засудженого.

Суд апеляційної інстанції зазначені вимоги закону не виконав, оскільки змінивши вирок місцевого суду, приєднав за сукупністю вироків більше покарання, ніж визначене судом першої інстанції на підставі ст. 71 КК України (2341-14) .

З огляду на зазначене та керуючись статтями 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

касаційне подання заступника прокурора Чернігівської області задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 30 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1. змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 185 КК України (2341-14) до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки; за ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) до покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ст. 70 КК України (2341-14) шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 71 КК України (2341-14) шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 грудня 2006 року у виді трьох місяців позбавлення волі визначити ОСОБА_1остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на три роки і три місяці.