Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

засудженої ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 травня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Бородянського районного суду Київської області від 14 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судима,

засуджена за ч.3 ст. 191 КК України на 3 роки обмеження волі, з позбавленням права займати певні посади, пов'язані з торгівельною діяльністю строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України вона звільнена від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України на неї покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона у період з 26 жовтня 2006 року по 06 листопада 2006 року, працюючи продавцем в магазині в с.Маковище Макарівського району Київської області по вул.Шевченка, 14-а, який належав ОСОБА_2, як матеріально відповідальна особа, в приміщенні магазину, з корисливих спонукань привласнила гроші з каси цього магазину на загальну суму 2681 гривню.

Вона ж, у період з 28 листопада 2006 року по 01 лютого 2007 року, працюючи продавцем у магазині с.Рожів Макарівського району Київської області, який належав ОСОБА_2, як матеріально-відповідальна особа, в приміщенні магазину, з корисливих спонукань привласнила гроші з каси на загальну суму 2977 гривень 50 копійок.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженої, посилається на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання. З цих підстав просить вирок суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання частково, просив вирок суду щодо ОСОБА_1 скасувати, звільнити її від кримінальної відповідальності, засуджену ОСОБА_1, яка заперечувала проти касаційного подання і просила залишити його без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Відповідно до вимог ст. 61 КК України, покарання у виді обмеження волі не застосовується до жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років.

Крім того, ОСОБА_1 надала касаційному суду довідку про те, що вона з 22 березня 2007 року працює у ТОВ "Слобода Ко" ( с.Червона Слобода, Макарівський район, Київська область) оператором лінії у виробництві харчової продукції (виробництво напоїв) та отримує заробітну плату.

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судима, щиро розкаялася у вчиненому.

Наведені обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину і дають колегії суддів підстави для призначення їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України - нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст. 191 КК України у виді виправних робіт за місцем роботи засудженої та на підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Бородянського районного суду Київської області від 14 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Призначити їй покарання за ч.3 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді виправних робіт за місцем роботи на строк 1 рік з відрахуванням на користь держави 10 відсотків від суми заробітку з позбавленням права займати посади, пов'язані з торгівельною діяльністю строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на неї обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.