розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 травня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення.

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 червня 2006 року засуджено

IНФОРМАЦIЯ_1, неодноразово судимого, останній раз вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 березня 2004 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України (2341-14) на три роки позбавлення волі,

за ч.4 ст. 186 КК України (2341-14) на сім років шість місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 66 220 грн.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 12 липня 2007 року вирок залишено без змін.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 10 червня 2005 року у м. Харкові, повторно з проникненням до житла, застосовуючи до малолітнього ОСОБА_3 насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я останнього, відкрито викрав гроші ОСОБА_2 у сумі 13 100 доларів США, що відповідно до курсу НБУ складає 66 220 грн., що є великим розміром.

За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність засудження за ч.4 ст.186 КК України (2341-14) , та неправильне вирішення цивільного позову, а також на істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону, зокрема, неознайомлення його з матеріалами кримінальної справи та порушення права на захист, просить судові рішення скасувати, а справу закрити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов до обгрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що під час досудового слідства ОСОБА_1 визнав, що 10 червня 2005 року у м. Харкові він, перебуваючи в гостях у квартирі свого знайомого ОСОБА_2, бачив в кухні на столі дві пачки грошей в іноземній валюті номіналом по 100 доларів США. Після повернення з кафе, коли ОСОБА_2 залишився на вулиці біля свого будинку, він повернувся до квартири, де застосовуючи насильство до малолітнього ОСОБА_3, який відкрив йому двері, таємно викрав гроші, які раніше бачив на кухні.

Потерпілий ОСОБА_2 підтвердив, що під час перебування ОСОБА_1 у нього в квартирі, останній бачив як він залишив на столі в кухні дві пачки грошей в іноземній валюті у сумі 13 100 доларів США. Повертаючись із кафе, куди вони разом ходили відпочивати, він залишився біля свого будинку, а ОСОБА_1 зайшов до під'їзду. В подальшому він теж піднявся до себе в квартиру, де малолітній ОСОБА_3 розповів, що приходив ОСОБА_1, який, застосовуючи насильство, відштовхнув його, пройшов на кухню, забрав гроші й утік.

Потерпілий ОСОБА_3 показав, що 9 червня 2005 року ОСОБА_1 приходив до них в гості. Разом із ОСОБА_2 вони сиділи на кухні, а коли вони пішли, ліг спати. Приблизно о 6 год. ранку 10 червня 2005 року він прокинувся, оскільки хтось подзвонив у двері. Через глазок він побачив, що біля дверей стоїть ОСОБА_1, який просив відчинити йому двері, оскільки ОСОБА_2 йому доручив щось забрати. Коли він відкрив двері, ОСОБА_1, застосовуючи насильство, відштовхнув його, побіг на кухню, схопив щось зі стола та вийшов з квартири.

Суд обгрунтовано визнав безпідставними твердження засудженого ОСОБА_1 в судовому засіданні про те, що насильства до ОСОБА_3 він не застосовував, в квартиру повернувся за особистими речами і грошима не заволодівав, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами.

Таким чином, ОСОБА_1 законно й обгрунтовано засуджено за ч.4 ст.186 КК України (2341-14) .

Призначене йому покарання відповідає вимогам ст.65 КК України (2341-14) .

Оскільки злочинними діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 завдано матеріальну шкоду у сумі 66 220 грн., суд обгрунтовано задовольнив його цивільний позов про її стягнення із засудженого.

Посилання засудженого ОСОБА_1 на істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону, зокрема, неознайомлення його з матеріалами кримінальної справи та порушення права на захист, не відповідають дійсності.

Як убачається з матеріалів справи, клопотання ОСОБА_1 про ознайомлення його з матеріалами кримінальної справи після призначення справи до судового розгляду суд першої інстанції задовольнив і останній з матеріалами кримінальної справи ознайомився. Аналогічне клопотання ОСОБА_1 задоволено й апеляційним судом, який ознайомив його з матеріалами кримінальної справи в повному обсязі (а.с.320).

У зв"язку із тим, що ОСОБА_1, ознайомлюючись з матеріалами кримінальної справи в порядку ст.384 КПК України (1001-05) , умисно затягував ознайомлення, суд правомірно його припинив.

Не знайшли свого підтвердження й доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що порушено його право на захист з огляду на те, що під час затримання й у подальшому під час досудового слідства слідчий не роз'яснив йому право мати захисника та інші конституційні права.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що під час досудового слідства ОСОБА_1 роз'яснювалися його права, передбачені законом, в тому числі і право мати захисника, однак він відмовився від його участі, зазначивши про це у відповідному протоколі. В подальшому, після надходження від нього в судовому засіданні клопотання, йому було призначено захисника (а.с. 153)

Таким чином, істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону, які б перешкодили суду повно й всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок, не виявлено.

З огляду на викладене передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду відсутні.