ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а/2470/628/12
Головуючий у 1-й інстанції: Бойко О.Я.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2013 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Білої Л.М.
суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.
при секретарі: Лозінській Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2
відповідача - Агатія В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України в Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової служби України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та часткове скасування наказу, -
В С Т А Н О В И В :
В березні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України в Чернівецькій області про визнання неправомірними дій, часткове скасування пункту наказу та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю, а саме: визнано неправомірними дії Державної податкової адміністрації в Чернівецькій області щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги з розрахунку 50 відсотків щомісячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік в органах податкової міліції без врахування попередньої служби в Збройних Силах та органах внутрішніх справ та не включення до вислуги років в пільговому обчисленні час його служби в підрозділах карного розшуку ОВС з розрахунку 1 місяць служби на 1, 5 місяці; скасовано пункт 2 наказу ДПА в Чернівецькій області №40-0 від 30.01.2012р. в частині виплати ОСОБА_2 вислуги років для виплати грошової допомоги та загальної вислуги років; зобов'язано Державну податкову службу в Чернівецькій області врахувати попередній період служби в Збройних Силах - 01 рік 11 місяців 25 днів, в органах внутрішніх справ - 07 років 00 місяців 21 день, податкової міліції 12 років 11 місяців 03 дня при обчисленні періоду за який виплачується одноразова грошова допомога, тобто за 21 повний календарний рік; зобов'язано Державну податкову службу в Чернівецькій області нарахувати та сплатити ОСОБА_2 невиплачену частину одноразової грошової допомоги в розмірі 32 507, 68 грн.; зобов'язано Державну податкову службу в Чернівецькій області внести зміни до наказу ДПА в Чернівецькій області від 30.01.2012 року №40-0 і включити до вислуги років в пільговому обчисленні час служби ОСОБА_2 в підрозділах карного розшуку ОВС з розрахунку 1 місяць служби за 1, 5 місяці; зобов'язано Державну податкову службу в Чернівецькій області подати до Чернівецького окружного адміністративного суду звіт про виконання цієї постанови протягом одного місяця з моменту набрання нею законної сили.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд її задовольнити.
Позивач в судовому засіданні з вимогами апеляційної скарги не погодився, оскільки вважає, що постанова суду, прийнята за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції, є законною та обґрунтованою.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.01.2012 року №40-о позивача звільнено з податкової міліції відповідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 р. № 114 (114-91-п) , у відставку за пунктом 64 підпунктом "г" (через скорочення штатів).
Згідно з п. 2 вказаного вище наказу позивачу встановлена вислуга років станом на 30 січня 2012 року в календарному обчисленні становить 24 роки 05 місяців 19 діб.
Відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) вислуга років позивача становить 12 повних календарних років служби.
Не погоджуючись з п.2 наказу ДПА в Чернівецькій області №40-о, позивачем 13.02.2012 року подана скарга на ім'я Голови комісії по спірних питаннях ДПС в Чернівецькій області щодо перегляду наказу в частині обчислення позивачу вислуги років для виплати грошової допомоги.
Листом від 14.03.2012 року за №1033/10/04-018 позивачу повідомлено про відмову в задоволенні вимог зазначених у скарзі.
На запит ДПА в Чернівецькій області, УМВС України в Чернівецькій області надала відповідь від 03 листопада 2010 року №13/1065, що при звільненні з ОВС ОСОБА_2 одноразова грошова допомога не нараховувалася та не виплачувалась.
Позивач не погодившись з обчисленням вислуги років та визначенням суми вихідної допомоги, звернувся з позовом до суду.
З урахуванням встановлених обставин справи, аналізу положень законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, а також практики судів вищих інстанцій, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідні законодавчі акти не встановлюють обмежень щодо зарахування строку служби при розрахунку грошової допомоги у разі повторного звільнення. При вирішенні спору суд дійшов висновку, що для розрахунку позивачу розміру вихідної грошової допомоги при звільненні до уваги необхідно брати повний строк служби, у зв'язку з чим заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, враховуючи таке.
Згідно зі ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які звільняються зі служби, членам сімей відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та пенсіонерам з їх числа, які втратили годувальника, виплачується допомога в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
В п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) було передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при звільненні з військової служби або з органів внутрішніх справ виплачується грошова допомога у розмірі 5-місячного грошового забезпечення.
Згідно з п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" право на пенсію за вислугу років мали особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.
Враховуючи, що на день звільнення позивача з органів внутрішніх справ його вислуга років становила 07 р. 00 м. 21 д., а з урахуванням служби в Збройних Силах 01 р. 11 м. 25 д. та половина навчання у вищому навчальному закладі 02 р. 06 м. 00 д., ОСОБА_2 не набув права на пенсію в порядку та на умовах, встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) .
Матеріалами справи підтверджується, що на дату звільнення з органів внутрішніх справ позивачу вихідна грошова допомога не нараховувалась та не виплачувалась у зв'язку з тим, що останній не набув права на її виплату.
На час виникнення спірних правовідносин між сторонами у справі порядок виплати вихідної грошової допомоги регулюється таким чином, що згідно з ч. 6 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Колегією суддів встановлено, що позивач звільнився зі служби в органах внутрішніх справ 10 жовтня 1998 року та на дату свого звільнення не набув права на пенсію за вислугою років відповідно до закону, у зв'язку з чим не було підстав для нарахування та виплати вихідної грошової допомоги при звільненні згідно зі ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Чинність постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) поширено на осіб начальницького складу податкової міліції згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1716 від 30.10.1998 (1716-98-п) року.
Згідно з п. 10 цієї Постанови строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктом 1 цієї постанови.
Відповідно до п.п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (2262-12) особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються /в т. ч./: дійсна військова служба у Військово-Морському Флоті; служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік за шість місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та п. 10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 (393-92-п) особам, які мають право на пенсію згідно з цими нормативно-правовими актами та звільняються зі служби за віком, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Як вбачається з п. 2 наказу Державної податкової адміністрації у Чернівецькій області №40-о від 30 січня 2012 року, для виплати позивачу одноразової грошової допомоги врахований лише період проходження служби в органах податкової міліції, який в календарному обчисленні становить 12 повних календарних років служби. На підставі цього пункту наказу позивачу була нарахована одноразова вихідна допомога в сумі 43343,58 грн.
Вказаний вище Порядок однозначно передбачає, що така допомога виплачується одноразово та за кожний повний календарний рік служби.
До призначення на посаду в органи державної податкової служби вислуга років позивача становила 07 років 00 місяців 21день; вислуга років позивача на службі в органах податкової міліції склала 12 років 11 місяців 03 днів. Таким чином, загальна вислуга років Бучацького.В. на день його звільнення становить 24 років 05 місяців 19 днів.
Колегія суддів встановила, що при розгляді справи суд першої інстанції обґрунтовано врахував ту обставину, що одноразову грошову допомогу при звільненні з попереднього місця служби позивач не отримував, а виходячи із встановленого чинним законодавством порядку виплати одноразової грошової допомоги при звільненні на пенсію розмір такої допомоги позивачу повинен бути обчислений з урахуванням повного строку його вислуги років, що доводами апеляційної скарги не спростовується.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови об'єктивно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України в Чернівецькій області, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року, - без змін.
ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
ухвала суду складена в повному обсязі на протязі п'яти днів.
Головуючий /підпис/ Біла Л.М. Судді /підпис/ Смілянець Е. С. /підпис/ Сторчак В. Ю.
З оригіналом згідно:
секретар