розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 8 травня 2008 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 21 червня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

цією постановою задоволено скаргу ОСОБА_1, скасовано постанову в.о. начальника Севастопольської митниці від 10 лютого 2007 року про порушення кримінальної справи за фактом контрабанди рибних консервів за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України (2341-14) , та відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України (1001-05) .

На думку особи, яка порушила кримінальну справу, 105 600 банок рибних консервів "Оселедець атлантичний, бланшований в олії", які були вироблені у 2006 році на консервному риболовецькому траулері "Леонід Бородич", а 20 серпня 2006 року доставлені на теплоході "Аквамарин" у Севастопольський морський порт, виготовлені не з оселедця, як зазначено на етикетках, а з більш дешевої сировини - сардинелли.

У касаційному поданні прокурор посилається на те, що місцевим судом необгрунтовано скасовано постанову про порушення кримінальної справи, оскільки органами досудового слідства при порушенні кримінальної справи було дотримано вимоги ст. ст. 94, 98 КПК України (1001-05) , у зв'язку з чим просить постанову місцевого суду скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України; думку прокурора, який підтримав касаційне подання; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 236-8 КПК України (1001-05) , розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти лише наявність передбачених ст. 94 КПК України (1001-05) приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Проте місцевий суд, розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи, вказаних вимог закону не дотримався.

Як видно з матеріалів справи, приводом для її порушення стало безпосереднє виявлення органом дізнання під час перевірки доставлених на теплоході "Аквамарин" у Севастопольський морський порт рибних консервів ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 201 КК України (2341-14) .

Наявні в матеріалах справи і докази, які на думку особи, що порушила кримінальну справу, підтверджують реальність конкретної події злочину.

Проте, на порушення вимог ст. 236-8 КПК України (1001-05) , місцевий суд, який повинен був лише перевірити наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, вдався до оцінки наявних у справі та поданих у судовому засіданні доказів, тобто заздалегідь вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

За таких обставин постанову місцевого суду не можна вважати обгрунтованою та законною, а тому вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

у х в а л и л а:

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Скасувати постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 21 червня 2007 року, якою скасовано постанову в.о. начальника Севастопольської митниці від 10 лютого 2007 року про порушення кримінальної справи за фактом контрабанди рибних консервів за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України (2341-14) , та відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України (1001-05) , а справу направити на новий судовий розгляд.