розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на постанову Київського районного суду м. Донецька від 26 березня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 квітня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

постановою слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Донецькій області від 22 лютого 2007 року порушено кримінальну справу за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах приватним підприємцем ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України (2341-14) .

26 березня 2007 року постановою Київського районного суду м. Донецька скасовано постанову про порушення кримінальної справи від 22 лютого 2007 року та відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах приватним підприємцем ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України (2341-14) .

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 16 квітня 2007 року постанову Київського районного суду м. Донецька від 26 березня 2007 року залишено без змін.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на те, що суд, розглядаючи скаргу захисника ОСОБА_2., вийшов за межі повноважень, передбачених ч. 15 ст.236- - 8 КПК України (1001-05) , і наперед вирішив питання, які вирішуються при розгляді справи по суті, на неправильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність приводів та підстав до порушення кримінальної справи, просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала подання, перевіривши матеріали справи, доводи касаційного подання та зміни до нього, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Твердження прокурора у касаційному поданні про те, що висновки судів першої та апеляційної інстанції про відсутність приводів та підстав до порушення кримінальної справи не відповідають закону, є обгрунтованими.

Як убачається з матеріалів справи, приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, а не процесуальні документи (показання свідків, висновок експертизи), виділені в окреме провадження при розслідуванні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та направлені для проведення перевірки й прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України (1001-05) . Посилання слідчого у постанові про порушення кримінальної справи на вказані матеріали не означає визнання цих документів приводами до її порушення, з огляду на що висновок суду про відсутність передбачених ст.94 КПК України (1001-05) приводів до порушення кримінальної справи є неправомірним.

За змістом ч.2 ст.94 КПК України (1001-05) підставою до порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Твердження суду про відсутність на момент порушення кримінальної справи даних, які б засвідчували факт ухилення приватним підприємцем ОСОБА_1 від сплати податку на додану вартість, не відповідають вимогам закону та матеріалам справи.

З матеріалів справи видно, що вона порушена на підставі показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, даних податкових декларацій з податку на додану вартість, а також висновку судово - бухгалтерської експертизи, відповідно до яких ПП ОСОБА_1 за вказаний період безпідставно не перерахувало до Державного бюджету України податок на додану вартість у сумі 626 804 грн.

Висновок суду про те, що єдиною підставою для порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 КК України (2341-14) , може бути акт податкової інспекції про порушення суб'єктом господарської діяльності податкового законодавства, оскільки саме цей орган відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181 - III (2181-14) вправі здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків є неправильним, так як указаний закон є спеціальним законом із питань оподаткування й не регулює кримінально - процесуальні відносини, які виникають при встановлені приводів та підстав до порушення кримінальної справи.

Доводи прокурора про те, що суд безпідставно не визнав висновок судово - бухгалтерської експертизи підставою до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1., є обгрунтованими.

Суд, не визнаючи висновок указаної експертизи підставою до порушення кримінальної справи, послався у постанові на те, що він не відповідає вимогам "Iнструкції з питань підготовки та призначення судових експертиз", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 листопада 1998 року № 53/5 (z0705-98) , оскільки поставлені перед експертом питання можуть стосуватися лише підтвердження або спростування факту порушення податкового законодавства, викладеного в акті податкової інспекції, який на момент порушення кримінальної справи відсутній.

Разом із тим, таке посилання суду випливає не зі змісту вказаної Iнструкції, а з додатка до неї - Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз, який не визначає компетенцію експерта, а містить орієнтовний перелік питань, які слідчий може поставити на вирішення експертизи.

У зв'язку з цим посилання суду на те, що висновок судово-бухгалтерської експертизи суперечить нормам діючого законодавства, є безпідставним.

Розглядаючи скаргу захисника ОСОБА_2. на постанову від 22 лютого 2007 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1., суд першої інстанції зазначив, що відсутність податкового зобов'язання свідчить про відсутність ухилення від сплати податків.

Однак, за наявності інших даних, зібраних в установленому законом порядку, відсутність такого повідомлення та погодження сум податкового зобов'язання не перешкоджає порушенню кримінальної справи.

З огляду на викладене, подання прокурора є обгрунтованим.

На підставі наведеного та, керуючись статтями 395 і 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Донецька від 26 березня 2007 року про скасування постанови про порушення кримінальної справи за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах приватним підприємцем ОСОБА_1за ч.3 ст.212 КК України (2341-14) , а також ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 квітня 2007 року, якою вказану постанову залишено без змін, - скасувати, а матеріали скарги направити на новий судовий розгляд у Київський районний суд м. Донецька іншим суддею.